ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

середа, 2 серпня 2017 р.

02.08.2017р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Апостолом та Євангелієм

1Кр.13,4–14,5:  «Змагайте до любови»

Ми звертаємо увагу на багато аспектів наших стосунків: на справедливість, чесність, відвертість... Усі ми такі різні, саме тому кожен по-своєму розуміє справедливість, чесність. Однак найбільше і найважливіше в наших стосунках – це любов. Бо любов покриває недоліки одні одних. Любов приймає чиюсь інакшість, помилки другої особи, любов дає нам порозуміння і зв’язок у нашій різноманітності та гармонію цілісності. 

То ж в наших стосунках дбаймо і ставмо понад усе любов один до одного. Як би не було складно, стараймося любити ближніх. А з любові з’являтиметься справедливість, чесність, відвертість!

*** 
Мт.20,1-16:  «Ідіть і ви в мій виноградник»

Євангеліє розповідає про робітників, яких господар наймає на працю. Він наймає їх у різний час, а платить однаково. 

У своєму житті ми також часто бачимо, здавалося б, певну несправедливість. Хтось живе безбожно – і йому добре «ведеться», а хтось побожно – і терпить скорботи, прикрощі. Кажемо, що комусь у житті більше щастить, комусь – менше. Ми постійно оцінюємо: так краще, так гірше. Також можемо назвати безліч об’єктивних обставин, які вплинули на те, що відбувається саме так чи інакше. Дуже важливо побачити, що наші обов’язки, наші справи, усі обставини чи люди навколо нас – не випадковість, а саме Бог усе це дав. За всім цим стоїть Господь. Може, хтось і має більші обов’язки, але має більшу благодать, більшу ласку до цього; хтось має менші обов’язки, однак Бог дає кожному міру своєї благодаті. Може, хтось і більше щось виконає на землі, якщо дивитися по-людськи, – очевидно, має для того більші можливості. 

Тому дуже важливо для нас відчути цінність свого, особистого життя, даного Богом. Усвідомити цінність того, що ми виконуємо, важливість наших справ, обов’язків. Напевно, дуже мало хто з нас відчуває цю цінність. Адже ми рідко усвідомлюємо, що те чи інше, що ми робимо, має свою велику вагу перед Богом. Отже, треба пам’ятати, що мої обов’язки й обставини мого життя – це місце мого служіння Богові.

+ВЕНЕДИКТ

Джерело:   ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР

Немає коментарів:

Дописати коментар