ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

понеділок, 26 червня 2017 р.

26.06.2017р. Б. / Святої мучениці Акилини; Святого Трифилія, єпископа Левкусії Кипрської

Святої мучениці Акилини

Тропар, глас 4: Агниця Твоя, Ісусе, Акилина * кличе великим голосом: * Тебе, жениху мій, люблю і, Тебе шукаючи, страдаю, * і разом з Тобою розпинаюся, і погребуюся хрещенням Твоїм, * і терплю ради Тебе, щоб і царствувати в Тобі, * і вмираю за Тебе, щоб і жити з Тобою, * та як жертву непорочну прийми мене, що з любов’ю пожертвувалася Тобі. * її молитвами як милостивий спаси душі наші.

Кондак, глас 2: Очистивши душу твою благами дівицтва,* уразившись любов’ю жениха Твого Христа* піднеслася на висоту мучеництвом твоїм, Акилино всечесна.* Стоячи перед Ним разом з ангелами, радієш.* З ними не переставай молитися за всіх нас.

Свята Акилина постраждала в Біблосі, у Фінікії, у своєму рідному місті, на 12 році свого життя. Вихована у християнській вірі, вона намовляла своїх ровесниць навернутися до Христа Спасителя. За це її поставили перед судом лютого старости Волусіяна. Свята діва не слухала намов старости і не хотіла зректися Ісуса, тож мучитель, розлючений, наказав бити її жилами аж до крови, а залізними дротами пробити вуха. Під час тих мук свята Акилина впала немов мертва, а Волусіян велів викинути її тіло за мури міста на пожирання псам. Але вночі ангел Господній оздоровив святу дівицю, і вранці, здорова, вона знову стала перед судилищем мучителя і сказала: “Великий у чудах своїх наш Бог християнський!” Переляканий мучитель вирішив, що лишень чари могли спасти святу діву, і наказав стяти її мечем. Коли прийшли на те місце, де її голова мала впасти під мечем, свята Акилина вклякла і стала вголос молитися; у тій молитві її душа вознеслась до неба, так, що кат відтяв їй голову вже неживій. Мощі святої мучениці поховано в Біблосі, згодом їх частину було перенесено до Царгорода, де в її честь зведено величну церкву. Свята Акилина, згідно з Часословом, прийняла мученицьку смерть за правління Траяна, у 110 р. Інші джерела стверджують, що постраждала вона в часи переслідування християн Диоклетіяном, 293 р.

_____________
У той самий день
Святого Трифилія, єпископа Левкусії Кипрської

Тропар, глас 4: Правилом віри і образом лагідности, * учителем повздержности * явила Тебе Твоєму стаду всіх речей істина. * Ради цього придбав Ти смиренням високе, * убогістю – багате, * отче, священноначальнику Трифиліє, * Моли Христа Бога, щоб спаслися душі наші.

Кондак, глас 8: Подвигом життя чистоту дівицтва прийняв Трофиліє,* був ти першим на престолі Левкусії,* і став ти наставником богорозумним.* Тому радісно взиваємо до тебе:* радуйся, святителів окрасо.

Святий Трифилій народився в Царгороді. Його батько був високим царським достойником.

Після смерти батька мати Трифилія перебралася до Єрусалиму. Він навчався у Вириті, а згодом став учнем святого Спиридона, єпископа Тримитунського, на острові Кипр. Під наглядом святого Спиридона (його пам’ять вшановуємо 12 грудня) святий Трифилій здобув глибоку богословську мудрість, а також досяг великої досконалости в чеснотах. Невдовзі він став єпископом Калиникії, а потім Левкусії, найбільшого міста на Кипрі. Майно, яке залишилося йому після батька, роздав убогим і побудував жіночий монастир, в якому у благочесті доживала віку його мати. Сам святий жив у великій убогості, бо всі свої доходи віддавав на потреби бідних. Він відзначався своїми прекрасними проповідями та доступним тлумаченням Святого Письма та житій святих. В Левкусії святий Трифилій побудував прекрасний катедральний храм, у якому й спочив після тривалого святого життя, близько 340 р.

Через двісті років, близько 550 р., агаряни, що захопили Кипр, викинули його тіло, яке було цілком свіже і поширювало прекрасний аромат з домовини, та відтяли голову. Тоді Бог учинив ще одне чудо: з голови потекла тепла, жива кров. Тоді святе тіло кинули у вогонь, і частина мощей згоріла. Це оповідає самовидець, який записав був життя святого Трифилія.

__________
І. Я. Луцик, "Житія святих, пам'ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає". Львів, Видавництво «Свічадо», 2013

Джерело:    ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР

Немає коментарів:

Дописати коментар