ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

понеділок, 30 січня 2017 р.

30.01.2017р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Апостолом та Євангелієм

1Пт.2,21–3,9:  «Ми, що його синяками зцілились»

Синці, а тим паче рани – це щось неприємне для нас, те, що з’являється після травм, катастроф, воєн. Ми завжди хочемо ці рани якнайшвидше вигоїти, щоб вони зникли, щоб повернутись до здоров’я. 

Але в історії спасення бачимо, що через рани Ісуса Христа, через Його страждання, терпіння і розп’яття, що, за людським сприйняттям, неприємне, хтось інший оздоровлюється. Господь терпить, а людина зцілюється. Господь страждає для того, щоб ми ставали здоровими. Це велика тайна, з одного боку – терпіння, а з другого – оздоровлення. 

Через терпіння та страждання Ісуса Христа ми стали здоровими, цілісними, переміненими. У нашому житті дуже часто терпіння і страждання мають сенс тому, що дають нам нагоду оздоровлення. Роблять нас учасниками того спасіння, яке Бог вже дарував нам через свої страждання. Спробуймо на всі наші терпіння, страждання і невигоди подивитись як на нагоду для нашого зцілення в контексті терпінь і страждань Ісуса Христа!

*** 
Мр.12,13-17:  «Послали до Нього декого з фарисеїв та іродіян, щоб Його впіймати на слові»

Можемо пригадати собі досвід будь-якого гріха в житті кожного з нас. Коли робимо певний проступок, то в той момент завжди знаходимо собі виправдання. Достоєвський писав, що коли для людини не існує Бога, то вона з усього може себе виправдати. Бачимо, що в сучасному світі люди можуть виправдати будь-які ідеології, багато з них вже існувало чи існують, багато ще повстає. Бо ж коли для людини немає Бога, то вона може все виправдати, все собі дозволити.

Фарисеї та іродіяни з цієї ж причини хотіли піймати Ісуса Христа на слові, щоб якусь обмовку чи недолік припасувати на підтвердження своєї ідеології. Знаємо добре, що, аби себе виправдати, завжди можна знайти якісь фрази, вирвані з контексту, навіть у свого опонента. 

Тому вдивляймося в наше життя: що ми шукаємо? Чи ідеології, яка виправдовувала б наше життя, чи шукаємо понад усе Бога і Його святої волі?

+ВЕНЕДИКТ

Джерело:    ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР

Немає коментарів:

Дописати коментар