ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

четвер, 5 січня 2017 р.

05.01.2017р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Апостолом та Євангелієм

Євр.7,1–6:  «Той же, який не походить з їхнього роду, взяв десятину з Авраама і благословив того, що мав обітниці»

У Старому Завіті люди дуже пильнували родоводу, пам’ятали, звідки вони походять, хто їхні батьки, і це було важливо для формування свідомості тогочасного люду. Але бачимо, що в історію вибраного народу входить Мелхиседек, цар Салему, який не походив з вибраного народу і остаточно роду якого не знали. 

Але він вийшов, щоб поблагословити Авраама, це означає, що той, хто благословляє, вищий від того, кого благословляє. Це вказує на дуже важливу для нас річ – приписи і традиції важливі, але Бог у нашому житті часто діє всупереч будь-яким обставинам. Тому важливо бути відкритим на Господа, щоб Він благословляв і діяв повсякчас у нашому житті. 

Пізнаваймо для себе Бога не лише у традиційних обставинах свого церковного життя, але учімося досвідчувати Його через будь-кого, часто від кого не сподіваємось щось почути про Господа!

*** 
Лк.21,28-33:  «Випростайтесь і підніміть ваші голови вгору, бо ваше визволення близьке»

Деколи в сучасному світі ми, християни, виглядаємо досить непевними. Світ агресивний, настирливий, накидає свої цінності, свої поняття, своє розуміння, свою ідеологію... І ми, християни, нерідко маємо страх і сумніви, що нам робити як Церкві, як парафії, як вірним, як священнослужителям. 

Маємо розуміти, що Ісус Христос є нашим Спасителем. Він – Той, який вже смертю смерть подолав, Той, який нам дарував вічне життя. Значить, ми вже отримали цю перемогу і, незважаючи на труднощі, в Його перемозі ми вже маємо цю радість. 

Коли в інших релігіях людина шукає Бога, прагне спасення, щасливого життя чи життя вічного – у різних релігіях це може бути по-різному, – то в християнстві Бог сам дає людині це спасення, щастя, визволення, Добру Новину. Щоб не мати страху й непевності, пригадаймо, що ми, християни, уже маємо! Що нам уже Господь дав! І піднімімо наші голови вгору! 

+ВЕНЕДИКТ

Джерело:    ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР

Немає коментарів:

Дописати коментар