ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

середа, 14 грудня 2016 р.

14.12.2016р. Б. / Святого пророка Наума; Святого Філарета Милостивого

Святого пророка Наума

Тропар пророка, глас 8: Зорею живоначальної Тройці обожений, пророче Науме, ніневитянам загрозу запустіння провістив єси сяйвом Духа. Нині ж у небесах з ангельськими ликами веселишся, стоячи при світлі трисяйному. Маючи ж дерзновення пророче, молися за нас, які завжди почитають пам’ять твою.

Кондак пророка, глас 4: Просвітлене Духом чисте твоє серце пророцтва світлішого вмістилищем стало: ти бо бачиш як теперішнє, далеко суще, тому й почитаєм тебе пророче блаженний, Науме славний.

Сьогодні Христова Церква обходить пам’ять святого пророка Наума. Святий Наум, (“утішений”) з покоління Симеона, родом з місцевости Елкош, пророкував він після святого пророка Йони, за сімсот літ до Ісуса Христа. Коли після пророцтва святого Йони ніневитяни покаялися і навернулися до Господа, то Він, у невимовному своєму милосерді, простив їм їхні провини і гріхи. Але з часом злоба їх стала ще більша. І ось Бог вустами пророка Наума провіщає їм неминучу загибель. 612 р. це пророцтво збулося. Прийшли аравійці, перси, мідяни і халдейці і два роки облягали місто. А потім вилила ріка Тигр, підмила мури міста і вороги його здобули та знищили до тла.

Пророцтво святого Наума має три глави. Святий пророк, згідно з переданням, помер природною смертю на сорок п’ятому році життя.

__________

У той самий день
Святого Філарета Милостивого

Тропар Філарета, глас 8: В терпінні твоєму надбав єси відплату твою, отче преподобний, в молитвах неперестанно тривавши, убогих возлюбив єси і подбав за них, тож молися Христу Богу, Філарете милостивий блаженний, щоб спастися душам нашим.

Кондак Філарета, глас 4: Чеснотами прикрасився і страхом Божим, предивний у всіх всіх явився у місті Царському, бідним скарби багатства роздав і нетлінно благ багатство на Небесах прийняв. Тому всюди і завжди, Філарете, поминай тих, які тебе почитають, славо праведних і похвало.

Святий Філарет (“любитель чесноти”), син Георгія і Анни, дуже багатих вельмож, народився в Малій Азії, у Пафлагонії, в селі Амнія. Він одружився з багатою і побожною дівицею Теозвою. У них народилися син Йоан і дві дочки, Іпатія та Єванфія. Маєток був дуже великий. Однак милосердя його до убогих було ще більшим. Тому не закривалися двері його дому; убогі зі всіх сторін сходилися до нього, а Філарет нікому не відмовляв у допомозі. Та, за допустом Божим, дикі ісавряни розграбували значну частину його майна, а потім впали на нього й інші нещастя. Дійшло до того, що Філарет геть зубожів, і тяжкою працею своїх рук він ледве міг прогодувати свою сім’ю.

Однак і тоді не міг відмовити бідному. Прийшов сусід з плачем, бо в нього вкрали останню пару волів, і святий Філарет віддав йому своїх волів, також останніх, якими він орав свою ниву. Останню конину, і ту віддав він. Уже жінка, діти і внуки злим оком дивилися на нього, та святий Філарет їх все утішав, що має в одному місці великі скарби, яких вистачить для всіх. Рідні думали про земні скарби, а він про небесну нагороду і про те, що Бог не залишить праведного в потребі, бо ж “Бог не є несправедливий, щоб забути ваші діла й любов...” (Євр. 6, 10); бо “...достоїн бо робітник своєї нагороди” (Лк. 10, 7), і “...кожний отримає власну нагороду згідно з своїм трудом” (1 Кор. З, 8). Не стало в хаті навіть хліба, і жінка святого слуги Божого мусила позичати у сусідів та варити дітям лободу. Аж ось надходить бідний, і святий Філарет, не маючи вже що дати, віддав теля, а що корова стала дуже ревіти за телям, то він попросив убогого ще й корову забрати. Під кінець святий Філарет зняв навіть одежу з себе і віддав потребуючому. Залишився у них лиш красний дім, та більше нічого.

І ось, коли нужда була найбільша, тоді прийшла поміч Божа. Цісареві Ірина, яка правила від імени свого сина Костянтина VI, розіслала по всій державі послів, щоб серед усіх дівиць знайшли найкращу, до того ж найпобожнішу і найчеснішу, на жінку для молодого імператора. Прийшли посли і до Амнії, тут вони побачили Марію, внучку Філарета, вона зачарувала їх нечуваною красою і чеснотою. Наступного дня вся родина мусила їхати до Царгорода. Із десяти дів, яких представлено, цісар і цісарева вибрали Марію, вона повінчалася з Костянтином і засіла поруч з ним на царському престолі.

Імператор наділив святого Філарета й усю родину великими статками, часто посилав йому багато грошей, бо знав, що Філарет роздасть їх убогим. І справді, аж до кінця життя святий жив лишень для того, щоб допомагати іншим, у цьому його наслідувала і Теозва, його побожна жінка. Умер святий Філарет у Царгороді, в монастирі, що звався Родольфія. Він провістив день власної смерти, пророчим духом провістив онукам їхню долю, і в молитві, коли всі присутні промовляли “Отче наш”, зі словами: “нехай буде воля Твоя”, віддав свою душу в руки небесного Отця. На його похороні був присутній сам імператор, було також безліч бідних і сиріт, для яких святий Філарет став найліпшим батьком. Бог благословив його пам’ять видимим чудом, бо один біснуватий, якого звали Кавококос, коли торкнувся домовини святого, зразу був звільнений від злого духа.

Марія, онучка святого Філарета і жінка імператора Костянтина, не зазнала подружнього щастя. Костянтин залюбився грішною любов’ю в дівицю Теодотію, своячку преподобного Теодора Студита, а свою дружину Марію силоміць замкнув у монастирі, проти чого виступили святий Тарасій і святий Теодор, як про це написано у їхніх житіях. А коли Костянтин протиправно одружився з Теодотією, на нього впала церковна клятва. Сталося це 795 р. Святий Філарет помер за рік до цього, у п’ятдесятилітньому віці. Господь покарав Костянтина за зламання подружньої обіцянки, бо вже у 797 р. його скинули з престолу й осліпили заколотники; помер він насильницькою смертю.

__________

І. Я. Луцик, "Житія святих, пам'ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає". Львів, Видавництво «Свічадо», 2013

Джерело:    ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР

Немає коментарів:

Дописати коментар