ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

середа, 14 грудня 2016 р.

14.12.2016р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Апостолом та Євангелієм

1Тм.1,18–20; 2,8–15:  «Я хочу, отже, щоб мужі молилися на всякому місці»

Апостол вказує на те, що ми покликані до постійної молитви. Деколи можемо думати, що постійно молитися – означає лише промовляти псалми, молитви, а отже – звичайній людині це не під силу. Однак це не так. Погляньмо, коли ми є з якоюсь людиною, то ми не завжди з нею розмовляємо, можемо щось говорити, можемо мовчати, але ми пам’ятаємо про її присутність.

Молитися – отже перебувати з Богом, а це не обов’язково промовляти якісь слова, це перебувати у присутності Божій. Як каже пророк Давид: «Стояти перед лицем Господнім». У східній традиції часто промовляють «Ісусову молитву», яка допомагаю бути нам у присутності Божій. Для всіх нас важливо усвідомлювати все більше присутність Господа в нашому житті.

Коли ми з Ним, тоді життя набуває іншої перспективи, позаяк ми на все дивимось по-Божому. Коли ми не з Господом, ми дивимось на обставини та людей зі свого людського погляду, бачимо зі своєї перспективи, отже, не завжди правдиво. І тільки перебування з Господом, а саме постійна молитва може нам допомогти вільно дивитись на життя і на все що в ньому відбувається. Тому докладаймо максимум зусиль, щоб наша молитва ставала якіснішою, щоб ми могли постійно перебували з Богом!

***
Лк.15,1-10:  «На небі буде більша радість над одним грішником, що кається, ніж над дев’ятдесят дев’ятьма праведниками, що їм не треба покаяння»

Напевно, це одне з речень Євангелія, які не завжди легко сприйняти. Як у Бога може бути більша радість від навернення одного грішника, ніж від тривалого чесного життя дев’яноста дев’ятьох праведників?

Ніколи не відомо, що буде до кінця життя з кожним грішником, бо для кожного є можливість покаятися й навернутися до Бога. Також не знаємо, чи кожен праведник зможе витривати в правді до кінця. Однак якщо дійсно живемо вірою і розумінням, ким для нас є Бог, то нас завжди буде огортати радість за того, хто, як і ми, пізнає цю правду, і сум через того, хто від неї відходить.

І кожен правдивий християнин покликаний не лише у своєму серці носити свою віру, а й також свідчити іншим, щоб вони також пізнали радість зустрічі з Богом, зрозуміли, в чому справжній сенс життя. Маємо радіти за цих осіб і докладати зусиль, щоб на Небі було щоразу більше радості за тих, хто кається!

+ВЕНЕДИКТ

Джерело:    ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР

Немає коментарів:

Дописати коментар