ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

неділя, 11 грудня 2016 р.

11.12.2016р. Б. / Святого преподобномученика Стефана Нового; Святого мученика Іринарха і семи жінок із ним

Святого преподобномученика Стефана Нового

Тропар Стефана, глас 3: Просіявши, Стефане, життям посників, і у світі зблиснувши бігом страдництва, розігнав єси мрячну оману єретиків, показав істинну славу православних, тому прославився як Божественний свідок істини Христової. 

Кондак Стефана, глас 3: З неплідного, преподобний, кореня проросла гілка, співіменний первомученикові, монахів наставником великим, отче, явився єси, і ярості не убоявшись царя, який не хотів образ Христа почитати, тому й уснув єси, мученицький вінець прийняв єси, Стефане. 

Святий Стефан народився в Царгороді 715 р. З дитинства він був посвячений на службу Богу, у шістнадцять років віддав себе під провід пустинножителя Йоана на горі святого Авксентія. Тут, провадячи ангельське життя, ділив він час на молитву і на читання Святого Письма та листів святого Йоана Золотоустого. Після смерти свого батька і після смерти монаха Йоана, він роздав усе майно бідним, а коли його мати і сестра вступили до жіночого монастиря на горі святого Авксентія, він на вершині тої гори облаштував собі келію без даху, таку маленьку, ш;о навіть випростатися в ній не міг, і, наклавши на своє тіло важкі ланцюги, постановив дожити тут віку свого на самоті. Та чутка про нього стала швидко поширюватися, народ почав горнутися до нього, і вже невдовзі у підніжжя гори постало 24 монаших келії, в яких подвизалися учні преподобного Стефана.

На царському престолі сів Костянтин Копроним, і почав переслідувати всіх вірних, а ікони безчестити і палити. 754 року скликано до Царгорода єретичне зборище, на якому засуджено усіх вірних синів Христової Церкви. І розпочало пекло своє жниво; натовп нечестивців грабував церкви, святі посудини кидали в море, у Влахернській церкві зішкрябали розписи зі стін, а замість ікон, що представляли святих, вимальовували всякі подоби птиць і звірів. Мощі святих спалювали і їхні кості всюди валялися на вулицях. Ісповідників Христової віри карали смертю, тисячам випалювали очі, підтинали стегна ніг, відрізали носи і покалічених кидали у в’язницю.

Тоді багато монахів поспішало до преподобного Стефана, а той скріпляв їх, заохочував бути витривалими у почитанні ікон і не відступити від правди. Імператор хотів конче умовити преподобного Стефана підтримати єресь, але той не прийняв юдиних дарів і голосно сказав, що не хоче мати нічого спільного з єретиками. За те його кати схопили і кинули до в’язниці. На час війни з болгарами святого Стефана було звільнено, та після війни вся ненависть імператора знову повернулася проти нього. Його звинуватили у найбезсоромніших злочинах, підкупили свідків, хоч усі знали, що це є невдала видумка імператора, який за всяку ціну хотів погубити святого Стефана, та так, щоб вірні не могли його визнати мучеником.
Монастир на горі святого Авксентія було спалено, а святого Стефана, після мук і морення голодом, доставили у Хризополіс, до монастиря Филиппика, але вже через п’ятнадцять днів заслано його до Проконнис. У 765 р. (або 766 р.) привезено його до Царгорода, тут його морили голодом і мучили у в’язниці. Та у темній в’язниці, страждаючи від голоду і мук, преподобний Стефан безнастанно голосив славу святих ікон. Імператор скаженів, а царські опричники, щоб догодити Копронимові, вдерлися до в’язниці і, прив’язавши до оков святого мотузку, волочили його вулицями міста і катували. Імператор наказав випустити зі шкіл дітей, щоб вони збиткувалися над святим мучеником. Уже майже непритомний, коли його волокли повз одну церкву, святий Стефан ще підніс голову, аби віддати честь Богу. І тоді один з придворних розторощив йому голову, а сп’янілий натовп збиткувався ще і над мертвим тілом. Так 28 листопада 767 р. прийняв мученицьку смерть святий Стефан, він помер за святу віру і за честь ікон.
__________
У той самий день
Святого мученика Іринарха і семи жінок із ним

Тропар Іринарха, глас 4: Мученик Твій, Господи, Іринарх,* у стражданнях своїх прийняв вінець нетлінний від Тебе, Бога нашого,* мавши бо кріпость Твою, він мучителів подолав,* сокрушив і демонів зухвальства безсильні.* Його молитвами спаси душі наші. 

Кондак Іринарха, глас 1: Мир великий був з тобою, мyчениче, коли ти наспів ворога, і переміг полчище омани божеcтвенною благодaттю, коли ти дуже постраждав. Тому з вірою молимо тебе від усякої шкоди ізбав тих, які почитають святу пам’ять твою Іринарше. 

Святий Іринарх, молодий ще віком, був одним з тих, хто в часи переслідування християн за Диоклетіяна, при мучителі Максиміяні, мав мучити християн. Але Господь Бог був милосердний до нього, й одного разу, коли Іринарх бачив, як семеро святих мучениць відважно йшли на муки, в його серці запалала любов до того Бога, який дає своїм ісповідникам міць та силу витерпіти вогонь і залізо, — і він став голосно прославляти Христа Спасителя. За це святого мучили вогнем, а під кінець убили мечем.

__________
І. Я. Луцик, "Житія святих, пам'ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає". Львів, Видавництво «Свічадо», 2013

Джерело:    ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР

Немає коментарів:

Дописати коментар