ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

субота, 22 жовтня 2016 р.

22.10.2016р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Апостолом та Євангелієм

1Кр.15,39–45:  «Інакший блиск сонця, інакший блиск місяця, інакший блиск зір, ба навіть зоря від зорі різниться блиском»

Коли ми були б трохи уважнішими, то помітили б, що усі святі були дуже різні. Навіть Церква часто надає їм різні титули. Святитель, священомученик, преподобний, затворник, безсрібник, постник і багато інших. Бо ж кожного Бог провадить своєю дорогою до Себе. Тому не має потреби копіювати тих чи тих святих. Хоч їхнє життя, подвиг, молитва може нас надихати, але черпаючи їхній досвід, ми маємо пізнавати, що Бог очікує саме від мене. Усвідомлювати все більше, як і чим ми маємо служити Богові та людям. 

Для Господа важлива кожна людина. Кожного з нас у своєму божественному промислі Господь провадить до спасення, кожного приготовляє до свого Царства і кожен йде неповторним шляхом. Ми не можемо накидати свою духовність, своє розуміння для когось, так само як не можемо іти чиєюсь дорогою. Треба вдивлятись, вслухатись і розважати, споглядати Господа, якою є Божа воля що до нас. А у цьому спогляданні Господа пізнавати свою дорогу, якою Він нас хоче провадити до освячення і спасення. Лише так розпізнаємо, чим ми можемо служити Богові і як можемо світити людям!

* * *
Лк.4,31-36:  «Бо Його слово було повне влади»

У сучасному християнському світі багато говорять про катехизацію, євангелізацію, важливість щоденного проповідування священика. Так само й кожен з нас, хто вірить в Бога, намагається говорити про Нього в різних ситуаціях. Однак чи наші слова впливають на інших, чи вони сповнені силою Святого Духа, як слова апостолів, які, здавалося, були звичайними рибалками, але проповідували так, що навертали народи до Бога? 

Наше слово – немовби той «транспорт», який переносить Святого Духа. Якщо маємо Святого Духа в собі, живемо Ним, тоді цього Духа передаємо іншим. Якщо Духа Божого в собі не маємо, то нічого не зможемо передати людям, лише говоримо слова, сколихуємо повітря. Тому, щоб дати людям Бога, Святого Духа, найперше самі мусимо Його мати. 

+ВЕНЕДИКТ

Джерело:    ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР

Немає коментарів:

Дописати коментар