ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

понеділок, 3 жовтня 2016 р.

03.10.2016р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Апостолом та Євангелієм

Гл.4,28–5,10:  «Трохи закваски квасить усе тіло»

Якщо ми хоч трохи уявляємо технологію приготування хліба, то знаємо, що дріжджі або закваска дає тістові можливість рости, і з нього потім випікають хліб. Закваски до тіста, щоб воно росло, треба дуже мало, порівняно з тим, скільки треба всього решту. Але дуже важливо, щоб ця закваска була якісною, інакше, навіть велика її кількість не заквасить тіста, і воно не виросте. 

Цим прикладом Господь вказує нам, християнам, що не розходиться в тому, щоб християн було багато, а лише в тому, щоб вони були тією якісною закваскою, яка може перемінювати тісто і перемінювати інших людей. Тому, найперше, маємо дбати про власну «якість». Якщо будемо християнами доброї якості, тобто правдивими, а не номінальними, тоді неминуче будемо преображувати і перемінювати всіх навколо себе, «квасити все тісто». 

* * *
Мр.6,54–7,8:  «Народ цей устами мене почитає, серце ж їхнє далеко від мене»

Кожен у міру своєї вихованості пробує контролювати свою поведінку: хтось зважає на це більше, хтось – менше. Проте часто така зовнішня постава й поведінка не відповідає тому, що особа має в серці. Це не раз нам самим складно зауважити в собі. Звичайно, набагато легше бачимо це в інших, і саме на цьому будується наше осудження інших. Адже бачимо, як часто людина одне декларує, а не раз зовсім по-іншому поводиться. 

Отже, наше нутро, наше серце – це те, з чого починається наша поведінка. І тому коли Господь каже, що «серце їхнє далеко», Він підкреслює, що їхня поведінка є лише зовнішньою, а внутрішнє буття – інше. Проте, як кажуть у народі, «шила в мішку не втаїш». 

Тобто те, чим живемо всередині, неминуче в тих чи інших обставинах проявляється, і що складніші обставини, то більше проявляється те, ким ми насправді є. 

+ВЕНЕДИКТ

Джерело:    ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР

Немає коментарів:

Дописати коментар