ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

пʼятниця, 23 вересня 2016 р.

23.09.2016р. Б. / Святих мучениць Минодори, Митродори і Німфодори

Святих мучениць Минодори, Митродори і Німфодори

Тропар мучениць, глас 4: Бурхливі муки й гірку смерть ви змінили на вічне життя, святі мучениці.* На судищі нечестивих три діви Тройцю несотворену ісповідали,* і заради неї були заколені мечем,* заколеного Агнця нині наслідуючи,* і молитеся за тих, що вшановують святу вашу пам’ять. 

Кондак мучениць, глас 4: За Тройцю терпляче постраждали* і хитромудрого ворога перемогли, зодягнувшись по братньому в Духа.* Тому й увійшли з п’ятьма дівами у небесні світлиці, о страстотерпиці,* і з ангелами неустанно стоїте перед Царем усіх у радості. 

Діялося це в часи безбожного і кровожерного імператора Максиміяна, що мучив святих слуг Божих та ісповідників Христової віри. У Витинії тоді жили три рідні сестри, що звалися Минодора, Митродора і Німфодора. Усі троє були надзвичайної тілесної краси, але ще красивішими були душі сестер. Тому вирішили вони не дбати про тіло й розкішне життя і посвятили себе цілковито службі Богові. Сестри покинули місто і в безлюдній місцині в одній із диких скель Питій знайшли печеру, де у безнастанних молитвах і тяжких постах стали провадити самітницьке життя.
Та довідався про них правитель того краю Фронтон і наказав святих сестер схопити і поставити перед судом. Коли ж він їх побачив, то не міг надивуватися красі дівиць. Мучитель став обіцяти їм найбільші статки і почесті, просив і заклинав, щоб послухалися його і зреклися Христа Спасителя, тоді він видасть кожну з них за славного юнака. Але слова його відбивалися від їхніх сердець, як крапля дощу від скелі. Вони вже посвятили себе небесному Нареченому – їх тішила надія, що дуже скоро побачать й успадкують усю розкіш неба. Тому сестри сказали мучителеві, що даремні всі його слова, бо вони готові на муки, і самі можуть і хочуть принести жертву Христу Спасителеві, жертву свого життя і мученицької крови. Лютий поганин наказав Митродору і Німфодору замкнути у в’язниці, а Минодору велів чотирьом катам бити залізними палицями. І почалися страшні муки, від згадки про які дрижить той, хто про них чує. 

Живе тіло відпадало від костей, які тріскали і ламалися; дві години тривали страшні тортури, та кати чули голос святої дівиці, як славила і величала Господа Бога. Її голос ставав щораз тихіший і тихіший, аж поки не затих цілком – душа святої мучениці піднеслася до неба. 

Коли привели молодшу сестру Митродору, то вона не злякалася вигляду бездушного і скривавленого тіла сестри, що лежало перед нею. Свята діва вголос стала величати Господа, який за короткий час муки дає вічне життя. Мучитель велів Митродору прив’язати до дерева і палити смолоскипами, поки вона в тих лютих муках не віддала своєї душі в руки Господа Бога. 

Свята Німфодора споглянула на тіла сестер і душа її запалала великою спрагою з’єднатися з ними. Не допомогли підлесливі намови мучителя. Святу дівицю стали жорстоко бити, потім гаками шматували її тіло, і врешті-решт залізними палицями переламали її кості. Посеред того страждання третя душа піднеслася до неба, третя сестра увінчала себе вічною славою. 

Кати хотіли спалити тіла мучениць, але нараз вдарила буря, під час якої християни забрали святі мощі і чесно поховали у спільному гробі на тому місці, де святі дівиці в ціломудрості служили Богу. З часом над їх гробом постала церква, а Господь прославив мощі святих дів силою творити чуда. 

__________
І. Я. Луцик, "Житія святих, пам'ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає". Львів, Видавництво «Свічадо», 2013

Джерело:    ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР

Немає коментарів:

Дописати коментар