ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

понеділок, 12 вересня 2016 р.

12.09.2016р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Апостолом та Євангелієм

2Кр.8,7–15:  «Щоб цим разом ваш надмір міг покрити їхню нестачу, а їхній надмір міг колись покрити вашу нестачу, і щоб так панувала рівність»

Погляньмо на наше життя. Те, ким ми є чи що ми маємо, це все-таки частково сила обставин. Ми могли б не бути тими, ким є, могли б народитися в зовсім інших обставинах – гірших чи ліпших. Вони не припадкові, ці обставини дав нам Бог, щоб ми служили для інших. І тому завжди тим усім, що ми тепер маємо, треба ділитися з тими, хто потребує, бо не знаємо, що буде з нами в майбутньому. І ділімося не тільки з тими, хто потребує матеріальних статків, але з тими, хто потребує нашого досвіду, знань й іншого. 

Можливо, будуть ситуації, коли хтось інший матиме якісь земні достатки, досвід чи інші здобутки, і зможе поділитися з нами. Що більше ми ділимось з іншими, то більше будемо спосібні отримати на майбутнє в наших потребах. 

* * *
Мр.3,6-12:  «Він, однак, суворо наказав їм, щоб не виявляли Його»

У Євангелії читаємо, що Господь забороняє говорити про ті оздоровлення, які отримали люди. Нас це може здивувати: чому Господь не хотів, щоб люди дізнавалися про ці чуда, а дізнавшись, наверталися, щоб люди, переживаючи зцілення, могли говорити про це іншим? Певно, тут йдеться про щось інше. 

Дуже часто, коли в нашому житті стається щось довгоочікуване, ми радіємо, але не завжди готові, а може, і не спроможні побачити за цим Бога, який це дав. І коли Господь забороняє розповідати про зцілення, то це тому, що бачить: люди захоплені лише чудами, лише зціленнями, лише тим, що вони отримали. Але оскільки Ісусові Христові найбільше йдеться про те, щоб люди за цим усім, що відбувалося, насамперед побачили Бога, то Він просить їх мовчати. 

Для нашого життя дуже важливо бачити Бога в кожній обставині, оскільки Він повсякчас присутній у нашому житті. Звичайно, не завжди легко розпізнати Божу присутність та його втручання в наше життя, але цього можна й треба навчитися, варто вправлятися в цьому. Згодом це принесе для нас велику радість, і тоді ми навчимося зустрічати Бога у всьому, що відбувається в нашому житті.

+ВЕНЕДИКТ

Джерело:    ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР

Немає коментарів:

Дописати коментар