ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

пʼятниця, 5 серпня 2016 р.

05.08.2016р. Б. / Святих мучеників Трофима, Теофіла і тих, що з ними та Святого священномученика Аполінарія, єпископа Равенського

Святих мучеників Трофима, Теофіла і тих, що з ними

Тропар, глас 4: Як воїни, мученики непереможні, бігом нестримним на судилище невірних увійшли ви і через велику віру муки перетерпіли, Христа Єдиного сміливо ісповідуючи. Його моліть, Трофиме і Теофіле з іншим, щоб тягар пристрастей відклавши, оспівували ми нині ваше страждання, страстотерпці непоборнії. 

Кондак, глас 1: Із хоробрими думками пройшов ти муки і перемогу прийнявши, вовка перемінив єси на ягня благодаттю божжественною і заохотив страждати з тобою за віру, тому радісно почитаємо тебе, преславний Теофіле. 

Святі мученики Трофим і Теофіл постраждали 288 р., в часи Диоклетіяна. З ними на суді були ще 13 інших християн. Їх бичували, потім гаками шматували їх тіло, поламали кості, а камінням повибивали зуби. Коли мучеників кинули в розпалену піч, то вогонь погас, не завдавши їм жодної шкоди. Врешті-решт їх усіх стяли мечем. 

У той самий день
Святого священномученика Аполінарія, єпископа Равенського

Святий Аполінарій був першим єпископом міста Равени в Італії. Згідно з переданням, єпископом його настановив у Римі апостол Петро, коли прибув туди з Єрусалиму. Оскільки місто Равена, як і вся провінція Емілія, до якої воно належало, було поганське, то новому єпископу довелося дуже багато трудитися і терпіти, поки зерна правдивої віри зійшли в тому краї. Бог благословив його труди і дав йому ласку чинити чуда, через це дуже багато поган навернулося до Христової віри. Кілька разів, як свідчить святий Петро Хризолог, Господь чудом рятував життя цього пастиря, так потрібного для молодого стада, та попри це доводилося йому і кров пролити, і рани отримати. Коли святого Аполінарія прогнали з міста, він проповідував Євангеліє в інших краях, зокрема над Дунаєм, але згодом знову повернувся до Равени. Мученицьку смерть прийняв за правління імператора Веспасіяна. Погани так жорстоко побили святого пастиря, що через кілька днів від отриманих ран він помер. Згідно з одними джерелами, св. Аполінарій був єпископом двадцять вісім років, згідно з іншими – лишень двадцять. Мощі священномученика поховано в Равені, а одну руку перенесено до Риму. 

__________
І. Я. Луцик, "Житія святих, пам'ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає". Львів, Видавництво «Свічадо», 2013

Джерело:    ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР

Немає коментарів:

Дописати коментар