ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

середа, 11 травня 2016 р.

11.05.2016р. Б. / Святих апостолів Ясона і Сосипатра та Святих мучеників Максима, Дади, Квінтиліяна і Св. Кирила, єп. Турівського

Святих апостолів Ясона і Сосипатра
 
Тропар, гл. 3: Апостоли святі, моліть милостивого Бога, * щоб відпущення прогрішень подав душам нашим. 

Кондак, глас 4: Явились ви зорями пресвітлими, просвічуючи всю вселенну світлом проповіді, апостоли божественні, Ясоне і Сосипатре, спасайте ж тих, які з вірою почитають вас. 

Вони обидва були учнями святого апостола Павла і належали до числа 70 апостолів. Про них святий Павло згадує у своєму Посланні до римлян (див. Рим. 16, 21) і називає їх родичами. Святий Ясон родом був із Солуня, він мав там свій дім, у якому приймав святого Павла з Силою. За це він багато перетерпів від жидів (див. Ді. 17, 1-9). Святі Ясон і Сосипатр, проповідуючи віру Христову, прийшли на острів Корфу, на Йонійському морі, і тут возвели церкву на честь святого Стефана, а Бог прославив їх багатьма чудами. Коли ж за це їх кинули у в’язницю, вони там навернули сімох злочинців: Саторнія, Якісхола, Фавстияна, Януарія, Марсалія, Євфрасія і Мамія, яких мучитель наказав за це кинути в котел з киплячою сіркою, воском і смолою, і там вони віддали свої душі за Христа Спасителя. Так само постраждав і сторож в’язниці, котрий навернувся; його четвертували, а під кінець стяли йому голову. 

Надійшла черга і двох святих апостолів. Їх мучили тяжко, а вони все мужньо перетерпіли і славили Господа, багато народу, бачачи це, навернулося, а серед інших і дочка мучителя на ім’я Керкира. Мучитель наказав цю свою рідну дитину спалити у в’язниці, її обклали дровами і запалили, а коли свята дівиця ще залишалася жива, її повісили на дереві, душили димом і врешті добили стрілами. Так в небі стало на одну святу більше. Святі Ясон і Сосипатр деякий час сиділи у в’язниці, туди приходило багато поган, а вони їх навчали віри Христової і хрестили. Їх мучитель вирушив морем на сусідній острів, де переховувалося багато християн, та судно його розбилося і він загинув. Таким чином обидва святі вийшли на волю і продовжували навчати народ. 

Але коли прийшов новий староста, він наказав схопити святих і кинути в киплячу смолу. Однак Бог остудив вогонь і святі мученики вийшли з тієї страшної купелі цілком здорові. Побачивши це чудо, мучитель, повірив у Христа і, славлячи Ім’я Його, припав до ніг святих, а вони охрестили його і дали йому ім’я Севастіян, тобто чесний. З того часу обидва святі апостоли вже без перепон навчали і науку свою скріплювали багатьма чудами. Святий Ясон, згідно з переданням, був єпископом Тарсу, а святий Сосипатр – Іконії. Померли святі в дуже глибокій старості. 

У той самий день
Святих мучеників Максима, Дади, Квінтиліяна
 
Тропар, гл. 4: Мученики Твої, Господи, * у страданнях своїх прийняли вінці нетлінні від Тебе, Бога нашого. * Мавши бо кріпость Твою, вони мучителів подолали, * сокрушили і демонів зухвальства безсильні. * їх молитвами спаси душі наші. 

Кондак, глас 1: Твердістю душі наблизившись до страждань непереможними перед багатьма злочинами облесника явились ви, мученики, ангелам уподібнені, тому вся вселенна почитає боротьбу вашу і чесні страждання, якими ви прославилися. 

Діялося це в нижній Мисії над Дунаєм (сьогодні це Болгарія) у місті Доростолі. В часи переслідування християн за імператора Максиміяна, старости тих сторін Тарквитій і Гавиній наказали ув’язнити трьох селян села Озовія за те, що вони були християнами. Називалися вони Максим (він був читцем), Дада і Квінтиліян. Коли мучитель запитав їх, хто вони, святий Максим відповів: “Ми християни, бо віруємо у Христа Спасителя, а є бідними робітниками, і трудом рук наших заробляємо собі на небо!” 

Про те, щоб принести жертву божкам, вони не хотіли навіть чути, тож їх кинули у в’язницю. Там вони цілу ніч молилися і вели побожні розмови. Їм явився ангел Божий і скріпив їх у надії, що Бог прийме їх чесний подвиг. Наступного дня мучитель наказав їх бити так, що тіло відпадало від костей, а потім велів відвести їх до рідного села Озовії і там стяти мечем. Мученицьку смерть святі прийняли близько 300 р. 

У той самий день
Св. Кирила, єп. Турівського
 
Тропар, глас 4: Благочестя ревнителю і поборник, іноків і стовпників похвало, святителю Туровської пастви преславний, златословесний учителю, світлим ученням богорозуміння свого просвітив ти краї Русі, в молитві до Бога благодатний грішників помічниче, Кириле богомудрий, моли Христа Бога, щоб утвердились ми, співвітчизники твої, у Православії, благочесті і однодумності. 

Кондак, глас 5: Триваючи в молитвах, послуху і благочестя поборником добрим був єси, терпенню і смиренню навчав ти паству свою, чеснотами преподобності і правди стадо Христово просвітлюючи, і медоточними словами всю землю Русі годуючи, на праву путь заповідей Господніх силою духа твого наставляв єси всіх, і нині просвіти, як сонце, людей гріхами затьмарених і до покаяння нас приведи. 

__________
І. Я. Луцик, "Житія святих, пам'ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає". Львів, Видавництво «Свічадо», 2013

Джерело:    ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР

Немає коментарів:

Дописати коментар