ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

вівторок, 9 лютого 2016 р.

09.02.2016р. Б. / Папа: Нашим покликанням є нести у світ Боже милосердя

Суттю християнської місії є не прозелітизм, але поширення відроджуючої і безкорисливої Божої любові, щоб кожен мав змогу зустрінутись з ніжністю Небесного Отця. На це вказав Папа Франциск, коментуючи перед проказуванням молитви «Ангел Господній» у неділю, 7 лютого 2016 р., розповідь святого євангелиста Луки про покликання апостолів при Галилейському озері, що відбулося «в контексті щоденного життя».

У Євангелії читаємо про те, як Ісус зустрів біля берега рибалок, які полоскали сіті після невдалої ночі. Ісус увійшов до Симонового човна, попросив відплисти та почав проповідувати. А коли закінчив, то сказав рибалкам закинути сіті. І Симон, який вже раніше пізнав силу Христового слова, відповів: «Учителю, ми всю ніч трудилися і нічого не впіймали. Але на твоє слово закину сіті».

Ця віра, як зазначив Святіший Отець, «не зазнала розчарування», адже сіті були настільки переповнені, що почали рватися. Рибалки були вражені, а Петро припав до стіп Ісуса та сказав: «Відійди від мене, Господи, бо я – грішник». «Цей чудесний знак переконав його, – пояснив Папа, – що Ісус є не лише винятковим вчителем, слово якого є істинним та могутнім, але що Він є Господом, об’явленням Бога. І така близькість викликала в Петра сильне відчуття власної немічності та недостойності».

Розважаючи по-людськи, Симон вважає, що між грішником та Святим повинна існувати дистанція. «Але насправді, саме стан грішника вимагає того, щоб Господь не віддалявся від нього, подібно до того, що лікар не може віддалитися від хворого», – зазначив Святіший Отець, вказуючи на заспокійливу та рішучу відповідь Ісуса: «Не бійся, відтепер і надалі ти будеш рибалкою людей». Після цього кілька галилейських рибалок залишили все та пішли за Учителем та Господом.

«Такою є логіка, що скеровує місію Ісуса та місію Церкви: вийти на пошуки, “рибалити” людей, але не з метою прозелітизму, а для того, щоби повернути всім повноту гідності та свободи через відпущення гріхів. У цьому – суть християнства: поширювати безкорисливу та відроджуючу Божу любов з наставленням прийняття та милосердя щодо всіх, аби кожен зміг зустрітися з Божою ніжністю та отримати повноту життя», – сказав Папа, скерувавши свою думку до сповідників, які є «першими з-поміж тих, на кому лежить обов’язок уділяти Боже милосердя, наслідуючи Ісуса».

Підсумовуючи, Святіший Отець зауважив, що ця євангельська подія також ставить кожному з нас запитання про те, «чи ми здатні довіритися Господньому слову», чи, може, «знеохочуємося нашими падіннями»? А також пригадує, що у «цьому Святому Році Милосердя» ми покликані підбадьорити тих, які почуваються грішними й негідними, переказуючи їм Христовий заклик: «Не бійся!».

Немає коментарів:

Дописати коментар