ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

пʼятниця, 15 січня 2016 р.

15.01.2016р. Б. / Чи мислиш ти як справжній християнин?

Це, безсумнівно, важливе питання. Тому що надто вже часто ми формулюємо думку про довколишній світ, не до кінця знаючи, як це зробити правильно.

Ми виходимо з того, що те, що нам здається, — слушне. Варто пам’ятати, що перш ніж ми почнемо питати, «що про це думати», треба раніше застановитися, «як думати».

Послання св. Павла до Римлян може виявитися для нас у цьому помічним. Читаємо там: «І не вподібнюйтеся до цього світу, але перемінюйтесь обновленням вашого розуму, щоб ви переконувалися, що то є воля Божа, що добре, що вгодне, що досконале» (Рим.12,2).

Перш ніж ми стали християнами, наше мислення точилося земними шляхами. Нині, завдяки силі Духа Святого та Слова Божого, ми перемінені. Це означає, що ми зростаємо у святості, і що наш спосіб мислення буде відповідним для дітей Божих.

Можемо провести довгі години, роздумуючи, як по-Божому мислити про ситуації з нашого життя, як у них поводитися тощо. (Прекрасною допомогою тут може послужити Книга Премудрості Соломона.) Проте я хочу запропонувати одне спрощення, представляючи кілька основоположних елементів, що створюють рамки, всередині яких християнин зможе правильніше оцінювати дійсність. Ось 5 пунктів християнського бачення світу:

1. Є тільки один Бог.

Світ належить Богові, причому Богові єдиному. То Він створив цілий Всесвіт, і з огляду на це Він має виключне право ним володіти (Бут 1).

Єдиний Бог також має владу над нашою землею, що нагадує нам Псалмоспівець: «Наш Бог у небі, чинить усе, що захоче» (Пс 115, 3).

Оскільки людство створене на образ і подобу Бога (див. Бут 1, 26-27), ми у зв’язку з цим маємо особливий привілей та відповідальність перед світом. Ми понад усіма створіннями, і маємо щодо них обов’язок турботи.Факт, що Всесвіт створений єдиним Богом, а не — як у міфологіях — внаслідок боротьби між богами, має принципове значення. Він означає, що світ являє собою цілісну систему, істинну для всіх людей в усі часи.

2. Зв’язки.

Всесвіт це не хаотична мішанина непоєднаних між собою елементів ані океан однорідності. Світ збудований з різних, але взаємопроникних частин. Ця правда наявна навіть у самому джерелі існування. Наша віра каже нам, що Бог це Трійця, що також і в Ньому є відносини. Три Особи, один Бог.

Ця істина говорить нам також про те, в який спосіб Бог поєднаний зі Всесвітом: не за принципом єдності, а через зв’язки, що єднають Творця з сотвореним. Тому в біблійній оповіді такими важливими є заповіді. Вони творять формальний зв’язок, започаткований Богом зі своїми людьми.

Так само й ніхто з нас не є самотнім островом, ми всі включені в мережу справжніх і важливих стосунків, водночас залишаючись індивідуальними, окремими одиницями.

3. Пляма гріха.

Наш світ спотворений гріхом, і не тільки ми, люди, поранені ним. Гріх зачепив усе сотворене. Внаслідок цього і людина, і решта створіння піддані марноті (див. Рим 8, 20). Коли на світі діються страшні речі, християни не повинні дивуватися ані залишатися байдужими щодо цього. Кожна трагедія — це для християн джерело додаткового страждання, оскільки ми знаємо, яким повинен був бути світ: вільним від гріха, страждань і смерті.

4. Христоцентризм.

Цілий Всесвіт орієнтований на Христа. Він — джерело розв’язання всіх проблем, перший і останній, який усе підтримує в існуванні (див. Кол 1, 15-20). Йому дана всяка влада (див. Мт 28, 18). То Його авторитетом ми можемо проголошувати Добру Новину всім народам.

Це також означає, що все, що ми робимо, підлягає Його владі. Його влада поширювалася також і на те, що люди могли і чого не могли споживати в райському саду.

5. Дивитися вперед.

Християнство дивиться вперед, на часи, коли всі речі набудуть своєї істинної форми, коли Ісус повернеться і зробить усе новим. Як християни, ми очікуємо часу, коли будемо воскрешені до нового життя та вкриті славою за знесені тягарі земного життя. То буде час поверненого раю, в якому вже не буде зла ані страждання.

Думати як християнин, у кінцевому підсумку, означає волати всім собою і своїми справами: прийди, Господи Ісусе!

Ну то що, ти знайшов себе у цих п’ятьох пунктах? Ти думаєш як справжній християнин?

Калеб Ґреґґсен, Deon.pl 
За матеріалами: credo-ua.org

Джерело:    ДИВЕНСВІТ

Немає коментарів:

Дописати коментар