ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

субота, 11 липня 2015 р.

11.07.2015р. Б. / Зарваниця запрошує на Всеукраїнську прощу (+VIDEO+програма+паст.зверн.)

Всеукраїнська і молодіжна прощі до Марійського духовного центру у Зарваниці відбудуться 18-19 липня 2015 року. Цьогоріч їх присвятили молитві за мир і 150-літтю від народження митрополита Андрея Шептицького [програма прощі внизу сторінки]. Тож усіх учасників закликають до своїх щоденних молитов додати ще одні – за незнайомих українських вояків.

“Під градом куль їхнє життя може кожної хвилини обірватися. Тому я закликаю усіх піти на прощу, щоб вимолити для України ласку миру, – каже архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівськогий УГКЦ Василій (Семенюк). – Мені дуже прикро, що є багато байдужих людей. Подивіться на нічні клуби і ресторани. Вони заповнені. А коли Церква просто закликає до молитви за воїнів щодня о 21.00, то з'являється багато байдужості. Але саме ця молитва може зробити багато. Адже ворог казав, що хоче дійти до польської границі. І син кожної матері може опинитися на місці цих вояків...”

Церква заохочує саме до пішої прощі, а владика Василій виголосив окреме звернення, присвячене з цієї нагоди [повний текст].

“У цьому пастирському посланні звертаюся сьогодні до кожного небайдужого українця та українки з проханням - принести жертву, аби через неї прихилити Благословення Боже для нашого многострадального українського народу, – говорить він. – Прошу кожного в цьому році пожертвувати свою пішу прощу до Зарваниці за настання миру в Україні. Нехай нас не лякають невигоди, що можуть спіткати під час цієї прощі. Пам’ятаймо, що багато українських воїнів, які боронять наш спокій часто не мають найелементарніших вигод. Дуже часто знаходяться у чистому полі під відкритим небом, у негоді, у сирості та на морозі. Попри усе це розуміють, що мусять там бути. Жертвуймо наші невигоди, злучаючись з ними у духовний спосіб”.

Саме заради цього Церква, за словами декана тернопільського отця Віталія Козака, ініціювала та популяризує акцію “Ми молимось за тебе повсякчас”: усіх закликають додавати до щоденних молитов ще по одній – за конкретного вояка, хай і не знайомого.

Із різних міст, містечок та сіл на пішу прощу паломники вирушають цілими парафіями чи деканатами, мирянськими спільнотами. Приміром, із Хмельницького, Кам'янця-Подільського, Волочиська, Сатанова, Підволочиська, Івано-Франківська, Чорткова, Бучача та зі Львівщини люди стартують ще 13-16 липня. Із Тернополя та околиць – 17 липня. Дорогою паломників зустрічатимуть, вітатимуть та пригощатимуть парафії, що на шляху. Про це повідомляєкореспондент РІСУ Володимир Мороз.

“Для перевезення речей ми забезпечуємо паломників із Тернополя транспортом. Люди йтимуть гуртами по 20 осіб, – розповідає голова комісії у справах мирян Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ отець Орест Павліський. – Із собою потрібно мати зручний одяг, взуття, молитовник, вервичку, дощовик, каримат, намет. Житла у Струсові, через який будемо йти і де зупинимося на ночівлю, і в самій Зарваниці недостатньо. Тож будуть наметові містечка. Все, як належить, – із охороною. Буде тепла їжа. Уздовж маршрутів стоятимуть медики, будуть медпункти. Але якщо хтось приймає особливі ліки, радимо їх взяти із собою”.

Митрополит Василій також радить скористатися досвідом досвідчених прочан і, з огляду на спекотні дні, йти вечорами та, навіть, уночі. Учасників пішої прощі на п'ятницю, 17 липня, звільняють від посту.

Для тих, хто не може йти пішки, або добираєтьмя здалеку, організовують транспорт. Зазвичай для цього вірні гуртуються у парафіях та спільнотах. На Тернопільщині також допомагає влада. Але будуть і учасники з інших областей.

“Уже підтвердили, що приїдуть із Сумської області, рідні загиблих в АТО, із Харкова, із Донецької області навіть будуть артисти. Зголосилися учасники з Дніпропетровщини, Херсонщини, Одеської області, – каже митрополит Василій. – Будуть із Києва, Вишгорода, Фастова, декілька автобусів із Вінниці. Автобусами приїдуть із Луцька, Рівного, Дубно, інших місць. Само собою – із інших областей Західної України. Чекаємо і на учасників із Канади, США, Німеччини, Польщі. Запросили не тільки греко-католиків, а й римо-католиків та православних. Адже молитва – за мир... І Матір Божа – одна для всіх. Зарваниця також відкрита для всіх...”

Літургії під час прощі будуть у суботу о 20.00 біля парафіяльної церкви у Зарваниці, а в неділю – о 9.00 (біля собору), 11.30 (біля парафіяльної церкви), 12.00 та 14.00 (біля собору). Також у суботу, 18 липня, о 22.00 від парафіяльної церкви розпочнеться традиційний похід зі свічками, а після нього о 23.00 – Молебен до Богоролиці і панахида біля меморіалу Небесної Сотні. У Зарваниці будують ще каплицю у пам'ять про загиблих та зниклих безвіти в АТО, де буде спеціальний інтерактивний монітор з інформацією про всіх таких вояків. Якщо цю каплицю завершать до прощі, то її освятять 18-19 липня.

Під ча прощі буде окрема молодіжна програма із зустріччю молоді з главою УГКЦ патріархом Святославом (Шевчуком) о 16.00 у суботу, з концертом і нічними чуваннями. Ще одна особлива подія – Перший Всеукраїнський живописний пленер “Тобі, Богородице! Зарваниця-2015”. Ця акція, за словами одного з її ініціаторів журналіста Олега Снітовського, уже розпочалася 4 липня і завершиться відкриття благодійної виставки-продажу картин о 17.30 18 липня.



Джерело: tze.org.ua 


Програма Всеукраїнської прощі до Зарваниці

Завантажити як файл iCal
Завантажити як файл iCal
Від Четвер, 25 Червень 2015
До Неділя, 19 Липень 2015
Всеукраїнська та молодіжна проща, яка збирає щороку десятки тисяч прочан з України та закордону, відбудеться у Марійському духовному центрі Зарваниця 18-19 липня. До чудотворної ікони Зарваницької Божої Матері вирушають паломники з різних куточків України та закордону, щоб у цей скрутний для кожного українця час, коли вороги зазіхають на нашу землю, її цілісність, підносити свої молитви до милостивого Бога за мир, спокій в Україні та збереження життя воїнів.

Проща приурочена святкуванню 150-річчя з дня народження митрополита Андрея Шептицького та молитві за мир в Україні. Під час паломництва відбудеться Всеукраїнськиий форум мирянських спільнот УГКЦ, а також відкриття благодійної виставки-продажу картин учасників Першого Всеукраїнського живописного пленеру «Тобі, Богородице! Зарваниця-2015», яку благословить Глава УГКЦ Блаженніший Святослав Шевчук.

Під час прощі Глава УГКЦ очолить Панахиду за героїв Небесної Сотні, всіх воїнів та невинно вбитих, які віддали своє життя за Україну. Молитва відбудеться після чисельного походу зі свічками на площі перед Собором Матері Божої Зарваницької, де встановлено відповідний меморіал.

Стараннями місцевої влади будується каплиця-пам’ятник на честь героїв Небесної Сотні та воїнів, які загинули під час АТО. Блаженніший Святослав під час прощі її освятить.

Традиційно Блаженніший Святослав і цього року зустрінеться з молоддю на площі біля парафіяльного храму Зарваниці. Жива і невимушена атмосфера спілкування під час зустрічі - до вподоби молодим паломникам. Присутні отримують відповіді на важливі питання духовного життя. Відтак, опівночі, молодь чекає духовний концерт. Оргкомітет запланував низку цікавих виступів від різні колективів, також і цього року, зважаючи на ситуацію в Україні, програма матиме не розважальне, а духовно-патріотичне забарвлення.

Бажаючих долучитися до пішої прощі, яка вирушить з міста Тернополя 17 липня, о 8.00, від Архиєкатедрального собору, просимо зголошуватися за телефонами 096 6667477, 068 2467355.

ПРОГРАМА ПРОЩІ У ЗАРВАНИЦІ 2015
Приурочена святкуванню 150 річчя з дня народження митрополита Андрея Шептицького та молитві за мир в Україні

ПОНЕДІЛОК, 13 липня
Вихід прочан пішою прощею до Зарваниці з Хмельницького, Кам'янця-Подільського.

ЧЕТВЕР, 16 липня
Вихід прочан пішою прощею до Зарваниці з Волочиська, Сатанова, Підволочиська, Івано-Франківська, Львівщини, Чорткова, Бучача, та всіх містечок Поділля.

П'ЯТНИЦЯ, 17 липня
06:30-Збір паломників, які візьмуть участь у пішій прощі (біля Архикатедрального собору м. Тернополя).
07:00-Свята Літургія.
08:30-Вихід прочан з Тернополя до Зарваниці (супровід міліції, медперсоналу).
Ночівля у с. Струсів
20:00-Свята Літургія на площі біля інтернату

СУБОТА, 18 липня
08:00-19.00 Реєстрація учасників прощі (при в’їзді в Зарваницю).
14:00-Всеукраїнськиий форум мирянських спільнот УГКЦ (площа біля собору).
16:00-Зустріч Блаженнішого Святослава з молоддю.
16:30-Відкриття благодійної виставки-продажу картин учасників Першого Всеукраїнського живописного пленеру «Тобі, Богородице! Зарваниця-2015», яку благословить Глава УГКЦ Блаженніший Святослав Шевчук (підземна церква собору)
17:30-Вервиця (площа біля собору).
19:00-Вечірня (каплиця біля парафіяльної церкви).
20:00-Архиєрейська Свята Літургія (каплиця біля парафіяльної церкви).
22:00-Похід зі свічками до чудотворного місця.
23:00-Молебен до Богородиці (площа біля собору), Панахида біля меморіалу Небесної Сотні.
00:00-Освячення води.
00:30-Хресна Дорога.
00:30-Початок духовного концерту (Співоче поле).
00:30- Нічні чування (парафіяльна церква, надбрамна церква, собор)

НЕДIЛЯ, 19 липня
07:00-Утреня (собор).
08:30-Похід владик та священиків від собору до подіуму. Привітання владик.
09:00-Архиєрейська Свята Літургія.
Освячення води та релігійної атрибутики.
11:30-Свята Літургія (каплиця біля парафіяльної церкви).
12:00-Свята Літургія (собор).
14:00-Свята Літургія (собор).



Пастирське звернення митрополита Василія з нагоди Всеукраїнської прощі до Зарваниці

Дорогі у Христі брати і сестри!

Кожен із нас є свідком лихоліття, яке переживає наша держава у протистоянні з іноземною агресією, що загрожує її цілісності та незалежності. Під впливом цих подій майбутнє нашого народу перебуває у мороці непевності. Найболючішим є те, що у цьому протистоянні Україна втрачає своїх найкращих синів, які ціною власного життя оберігають мирний сон українських дітей та кожного з нас. За наш щоденний спокій платиться висока ціна – ціна крові. На жаль, попри сльози матерів, що оплакують втрату своїх синів – миру не настає. Кожен українець і надалі засинає та пробуджується з тривожною думкою, чи завтра не побачить ворога біля власних дверей. Цими днями  з лінії зіткнення приходять звісти про складність ситуації та  загострення агресії.

У нелегких обставинах для України, багато наших вірних проявили дива жертовності та солідарності з тими, хто боронить наш край. Наша Церква намагалася допомагати нашим воїнам чим лише могла. Наша присутність була не лише у матеріальній підтримці та допомозі військовим, але й у душпастирській опіці Словом Божим, що звершували наші капелани на передніх рубежах оборони. Незважаючи на усе вже зроблене, за що усім вам щиро вдячний, вірю, що ми ще не вичерпали усіх доступних нам засобів.

17 - 19 липня відбуватиметься щорічна Всеукраїнська проща до Марійського духовного центру «Зарваниця». Цього року вона приурочена світлій постаті митрополита Андрея Шептицького, 150-ту річницю народження якого згадуємо у цей неспокійний рік. Інша дата, яку вшануємо під час прощі, це тисячолітній ювілей відходу до вічності Святого Рівноапостольного князя Володимира – Хрестителя України, а отже батька і нашого хрещення. Та найголовнішою посвятою прощі є мир – котрого прагнемо усім загалом, цілим нашим народом для нашої багатостраждальної неньки-України. Саме про дар миру для кожної української родини, для кожної зраненої та страждаючої душі будемо молити Всевишнього під час цієї прощі через чудотворне заступництво Зарваницької Матінки Божої. Благаймо Пресвяту Богородицю, котра зцілила рани ченця, що втікав від ординських загарбників, зцілити так само сьогодні  незлічені рани українського народу.

У цьому пастирському посланні звертаюся сьогодні до кожного небайдужого українця та українки з проханням - принести жертву, аби через неї прихилити Благословення Боже для нашого многострадального українського народу. Прошу кожного в цьому році пожертвувати свою пішу прощу до Зарваниці за настання миру в Україні. Нехай нас не лякають невигоди, що можуть спіткати під час цієї прощі. Пам’ятаймо, що багато українських воїнів, які боронять наш спокій часто не мають найелементарніших вигод. Дуже часто знаходяться у чистому полі під відкритим небом, у негоді, у сирості та на морозі. Попри усе це розуміють, що мусять там бути. Жертвуймо наші невигоди, злучаючись з ними у духовний спосіб.

У ці дні на кожній парафії Тернопільсько-Зборівської архиєпархії розпочинається молитовна ініціатива «Молимось за тебе повсякчасно». Під час цієї ініціативи кожна родина може зробити обітницю щоденної молитви за одного українського солдата, який отримає листівку від цієї родини, та буде знати, що хтось за нього постійно молиться. Ця ініціатива має на меті підкріпити духовно наших захисників. Вірю, що вона буде великою втіхою для багатьох військових. Важливо є знати що ти не один, що за тебе моляться, що з тобою Бог.

До цієї обітниці прошу долучити також жертву нашої пішої прощі. Жертвуймо нашу прощу за наших воїнів, що стоять на сторожі миру. Хто зможе принести таку жертву нехай вкаже у своїй листівці: «Дорогий воїне! Ми щоденно молимося і жертвуємо нашу пішу прощу до Зарваниці за тебе».

Хай Милосердний Господь прийме нашу жертву, та дарує Україні мир!
Благословення Господнє на вас!

+ВАСИЛІЙ (Семенюк)
архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський

Джерело:     tze.org.ua 

пʼятниця, 10 липня 2015 р.

10.07.2015р. Б. / Владика Петро (Стасюк): Що таке мир?

Занадто легко сказати, що мир – це відсутність війни. Є багато країн, місцевостей або навіть місцевих груп чи організацій, які не перебувають у стані війни, але ви не могли б сказати, що вони мирно співіснують. Мешканці різних частин світу є свідками різного роду злочинів проти своїх власних громадян. Відсутність миру включає в себе не тільки збройні конфлікти, а й політичні, економічні та соціальні проблеми, які є руйнівними для життя і сім’ї.

Папа Франциск і його попередники неодноразово нагадували нам, що ми не можемо мати миру, якщо ми не творимо справжніх вузів братерства , якщо ми повністю не усвідомлюємо, що у нас є спільний батько. Справжнє братерство серед людей передбачає і вимагає, щоб у нас був спільний Батько. Таким чином, кожна людина стає сусідом, який піклується про своїх ближніх сусідів.

Це був Бог, Отець наш, який дав нам покликання жити як брати і сестри і, отже, піклуватися один про одного. Після того, як Каїн убив Авеля, перше, що Бог запитав Каїна було, “де твій брат?” Він відповів:. “Я не знаю.” (Бут 4,9 )

Історія про Каїна й Авеля вчить нас, що у всіх нас є покликання бути братами і сестрами, а також про сумну здатність зрадити це покликання. Ми повинні знати, де є  наші брати і сестри.

У Mт. 23: 8-9 ми читаємо: ”Бо у вас є тільки один Отець, який є Бог, і ви всі брати і сестри”.

Це братство людства є найважливішою основою світу. Папа Павло VI сказав, що світ залежить від “розвитку народів”. Це означає соціальний та економічний розвиток. Папа Римський Іоанн Павло II сказав, що світ міститься в нашому “зобов’язанні солідарності.” Іншими словами багаті повинні допомагати бідним, тому що ми всі діти одного Отця. Бідність, нестатки, маргіналізація,  ізоляція і створення залежності є ознакою того, що люди і народи не бачать і не люблять один одного, як брат і сестра.

4 вересня 2013 Папа Франциск написав листа президенту Путіну. У цьому листі він нагадав президентові Росії, що ”збройні конфлікти завжди є навмисним запереченням міжнародної гармонії і створення глибоких розбіжностей і глибоких ран, які вимагають багато років, щоб їх загоїти.

Для того, щоб досягнути мир, необхідне перетворення сердець. Ми всі брати і сестри, і ми не розглядаємо наших  ближніх  як ворогів. Замість цього ми повинні працювати разом, щоб подолати егоїзм і бажання панувати.

+ Петро

Джерела: http://catholicukes.org.au/

Воїни Христа Царя

четвер, 9 липня 2015 р.

09.07.2015р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом

Четвер 6 тижня після П’ятдесятниці 

Євангеліє
Мт. 13,36–43:  «Хто має вуха, нехай слухає!»

Ми в своєму житті багато чули і багато знаємо. Але чи це, що ми чули, ми дійсно почули? У народі часто кажуть, що в одне вухо влітає, а в друге вилітає. Скільки інформації ми чули за своє життя? Для прикладу, як багато було проповідей, наук, реколекцій? Але одна річ слухати, а інша річ почути. Тому Господь говорить:” Хто має вуха, нехай слухає!”

Потрібно завжди вслухатися, «вчуватися», або як кажемо на богослужінні – «Будьмо уважні». Господь постійно нам промовляє і навчає, як Він промовляв до своїх учеників, апостолів. Навколо Ісуса ходили тисячі, але лише одиниці вслухалися, послухали і пішли за Ним.

І до тепер Господь промовляє не тільки до тисяч, а до мільйонів, мільярдів людей, але не всі йдуть за Ним. Йдуть ті, хто не тільки слухають Його, але вслухаються і чують, що Господь промовляє до них. Тож вслухаймося, як через події в нашому житті Господь промовляє до кожного з нас!



Апостол
1 Кор. 3,18–23: «Мудрість цього світу – глупота в Бога»

Коли поглянути на цей світ, то багато людей хочуть почуватися і виглядати мудрими. Також зустрічаємо багато дійсно мудрих і досвідчених людей, які нам допомагають чи порадами, чи своїми знаннями. Але однаково, кого б ми не взяли на землі бачимо, що їхнє знання чи їхня мудрість є обмежена. І не тільки обмежена, а й суб’єктивна, бо часто дуже мудрі люди не можуть знайти між собою порозуміння, тому що бачать ту чи іншу проблему зі свого боку.

Саме тому апостол каже, що саме ця мудрість є глупота в Бога, бо ми бачимо по-своєму, дивимось на світ з свого вікна, зі своєї перспективи. І лише коли ми наближаємось до Бога, живемо молитовним життям, церковним життям, духовним життям, все більше здобуваємо ту мудрість, яка може бачити світ з різних боків, тобто Божими очима.

+Венедикт

Джерело:    Воїни Христа Царя

середа, 8 липня 2015 р.

08.07.2015р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом

Середа 6 тижня після П’ятдесятниці 

Євангеліє
Мт. 13,31–36:  «Царство Небесне подібне до зерна гірчиці, що його взяв чоловік та й посіяв на своїм полі»

Гірчичне зерно за розміром подібне до  зерна маку, навіть ще менше. Цим прикладом Господь хоче вказати, що Царство Небесне починається з чогось дуже малого.

До прикладу коли ми читаємо життя святих, ми часто захоплені їхнім подвигом, їхнім життям, їхніми вчинками. Ми часто хочемо бути подібними на них. Але зрозуміймо, що ці святі не стали святими в одну мить, не через одну молитву, яку промовили, не через якийсь добрий вчинок, який вони зробили. Вони ставали святими крок за кроком. Через кожну подію в своєму житті, через кожну ситуацію, через кожну обставину вони освячувались. І так само є в житті кожного з нас.

Наближення до Господа відбувається в нас не тільки через кожну подію, чи через кожну людину, але через кожну хвилину, через кожну секунду нашого життя. І так як Господь вказує, наскільки це зерно гірчиці є малим, але важливим, так можемо говорити про наше життя, наскільки для нас є важливими всі дрібниці. Бо всі дрібниці спосібні наблизити нас до Бога. Усі дрібниці спосібні зробити нас учасниками Його Царства Небесного.



Апостол
1 Кор. 2,9–3,8: «Я молоком поїв вас, не їжею, ви бо не могли їсти її, та й тепер ще не можете, бо ви ще тілесні»

Коли подивитись на наші стосунки з Богом, бачимо наскільки Бог довготерпеливий, наскільки Бог довго чекає, щоб ми змінювались крок за кроком. Коли ми робимо якісь гріхи чи прогрішення Він не вимагає, щоб ми в одну мить стали досконалими. Бог свідомий того, що ми потребуємо часу. А ми цього, на жаль, несвідомі. Свідченням того є те, як часто ми кидаємось до крайнощів або нічого не робимо, або хочемо все і одразу.

Вміймо у своєму духовному житті робити крок за кроком, змінюватися і працювати над собою, розуміти, що все прийде в свій час. Так само вміймо до інших ставитись з терпеливістю, розуміти, що вони потребують часу, щоб змінитись і стати іншими.

+Венедикт

Джерело:    Воїни Христа Царя

вівторок, 7 липня 2015 р.

07.07.2015р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом

Вівторок 6 тижня після П’ятдесятниці

Євангеліє
Мт. 13,24–30:  «Щоб, виполюючи кукіль, ви часом не повиривали разом з ним пшениці. Лишіть, нехай росте до жнив одне й друге разом»

Часто в нашому житті ми можемо бути невдоволені, мати різні бажання, наміри, які не можемо втілити. Однак, ми більше чи менше свідомі того, що усі ті ситуації, які маємо, послані нам Господом. Звичайно, можемо мати претензії до людей, котрих зустрічаємо на своїй дорозі, до хворіб які маємо, до труднощів у праці, і дуже часто є бажання щось змінити.

Часто ми сподіваємось, що відбудуться якісь зміни, що нам стане жити тоді легко і просто. Але саме Бог дає нам обставини нашого життя, тих чи інших людей, тому стараймося прийняти все це як дар від Господа. Бо саме через все те, що сьогодні Євангеліє називає кукілем, входить в історію нашого життя все це потрібне для нашого спасіння,. Можливо, ми багато не розуміємо, не бачимо в цьому логіки, але Господь допускає це, бо часто саме через це ми перемінюємось і освячуємось. Вміймо прийняти наше життя і цілковити все і всіх, що Бог в наше життя дав і послав. 



Апостол
1 Кор. 1,1–9: «Я завжди дякую моєму Богові заради вас»

Напевно, небагато є осіб, які вміють дякувати, які навчилися це робити з серця. Бо часто, коли дякуємо, робимо це формально. Задумаймось, чи достатньо ми відчуваємо вдячність до батьків, за те, що вони для нас зробили, вдячність до друзів, знайомих, для всіх людей, які трапились нам на життєвій дорозі.

Бачимо, апостол дякує коринтянам за те, що вони були відкриті на Бога, за те, що Бог міг діяти в них, за те, що вони були готові жити за Божими заповідями і чинити Божу волю. Тобто дякує, що через них прославляється Боже Царство на землі. Так і ми: за все, що веде нас до Бога, прославляє Його на землі, вміймо дякувати людям і головне – Богові!

+Венедикт

Джерело:    Воїни Христа Царя

понеділок, 6 липня 2015 р.

06.07.2015р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом

Понеділок 6 тижня після П’ятдесятниці 

Євангеліє
Мт. 13,10–23: «Слухом почуєте, та не зрозумієте, і дивлячись, не побачите, − бо серце в цього народу затовстіло»

Бачимо часто у житті, що різні люди мають ніби різні сумління: хтось дуже сумлінний, вслухається в своє сумління, а хтось може робити речі дуже злі, недобрі, великі гріхи і, здається, сумління йому не закидає цього. Звичайно, це не так.

До кожного Бог промовляє через його сумління. Але це сумління ми можемо або розвивати в собі, і воно стає чутливе до голосу Божого, або зворотно −  через наші гріхи сумління перестає бути тою струною, на якій Господь може легко грати і промовляти, тоді стає нечутливе.

Маємо розуміти, що коли ми йдемо за голосом свого  сумлінням, коли робимо добрі діла, то ми змінюємось в позитивну сторону, стаємо ще більше чутливими  до Господа і до того, щоб чинити Божу волю. А кожен наш гріх віддаляє нас від Бога. І не тільки віддаляє, але й робить нас зачерствілими, не дає пізнавати Божу волю в майбутньому. Тому кожна ситуація або наближає нас до Господа, а відповідно потім це ще більше наблизить, або віддаляє і в майбутньому це ще більше віддалить від Бога. Пам’ятаймо про це і стараймося з усіх сил завжди йти за голосом сумління, і це все більше і більше наближатиме нас до нашого Господа!



Апостол
Рим. 16,17–24:  «Ваша слухняність дійшла до всіх»

Бачимо, що апостол Павло висловлює визнання і подяку до римлян за їхні поступування, віру, за їхнє життя, вказує на те, що їхня слухняність стала знана іншим людям. Апостол виділяє слухняність тому, що в нашому житті ми часто буваємо неслухняні Божому слову. Причиною цього може бути наша неуважність. На Літургії ми багато разів чуємо: «Будьмо уважні».

Ми неуважні до того, хто говорить, не уважні до того, що діється, не уважні до того, як диявол нам підкидає різні спокуси. Коли ми стаємо уважні, то все більше починаємо зауважувати і спостерігати Бога, який діє в нашому житті. Коли ми уважні, то в будь-яких обставинах нашого життя ми зуміємо пізнати і зустрітись з Господом. А це передумова того, щоб слухатися Бога – бути уважним і побачити Його у своєму житті!

+Венедикт

Джерело:    Воїни Христа Царя

неділя, 5 липня 2015 р.

05.07.2015р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом

Неділя 5-та після П’ятдесятниці 

Євангеліє
Мт. 8,28–9,1: «І почали кричати:”Що нам і тобі, Сину Божий? Прийшов єси сюди, щоб нас мучити перед часом?”»  

Христос ходив Гадаринським краєм і не зачіпав нікого, хто не потребував Його. А тут двоє біснуватих самі дають про себе знати, самі виявляють себе і свій стан. Це показує дуже важливу річ для кожного з нас. Христос був Богом, отже, був святим. І ця Його святість не давала злим духам комфортно почуватися, тому вони виявляли себе.

Так само і в нашому житті: що більше ми будемо змагати до досконалості і ставати святими, то більше будемо перемінювати світ, впливати на тих чи інших людей, їхні недоліки, вади. Як також на ситуації чи проблеми, які є навколо нас. Дуже важливою є праця над собою, переміна себе, зростання в досконалості, у святості. Тоді ми навіть нехотячи будемо навертати, преображувати, зцілювати інших. Отже праця над собою важлива річ не лише для нашого власного спасіння, а для спасіння цілого світу! 



Апостол
Рим. 10,1–10: «Моя молитва до Бога за них, щоб вони спаслися»

Є певні особи, які дорогі нашому серцю, ми за них турбуємось, дбаємо, переживаємо, щоб вони були щасливі, здорові, що б все добре у них було в житті. Але життя, яким би воно не було – чи більше труднощів, чи менше, чи більше вигод, чи менше  – воно закінчиться, і перед нами буде вічність. Тому важливо найперше дбати про освячення і спасіння кожної людини.

На силу ми не можемо когось спасати і освячувати. Але важливий для нас є інструмент, на який сьогодні вказує апостол, це – молитва. Маємо пам’ятати в молитві тих людей, яких Бог поставив на нашій життєвій дорозі, взивати до Бога, щоб вони провадили життя досконале, щоб вони ішли дорогою спасіння. 

+Венедикт

Джерело:    Воїни Христа Царя