ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

середа, 7 жовтня 2015 р.

07.10.2015р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом

Середа дев'ятнадцятого тижня 

Євангеліє
Лк.5,33–39:  «Прийдуть дні, коли візьмуть від них молодого, тоді будуть постити в ті дні»

 Ми знаємо, що перебуваючи в Церкві, ми зустрічаємось з певними обмеженнями. Для прикладу пости, а маємо їх аж чотири в цілому році,  серед них Великий Піст – строгіший за інші. Сучасній людини може здаватися, що це неважливо для духовного життя і для чого взагалі постити?

Однак піст – дуже важливий і суттєвий, ми це бачимо ще від Євангелія через цілу історію Церкви. Бо піст – це не лише те, що мене обмежує в чомусь. Скоріше навпаки – усуває все те, що мені не дає бути з Богом, адже кожен з нас має якісь свої прив’язання. Тому кожному з нас є від чого «постити», в чомусь себе обмежувати, від чого ми є залежні.

 Піст для нас важливо розпочинати з малого, обмежувати себе в тому чи іншому, що мені є під силу. Не потрібно накладати на себе одразу великих обмежень. Краще постійність в малих речах, ніж робити навіть великі подивиги, але лише час від часу.  



Апостол
Фл.1,12–20:  «…чи то сповидно, чи по правді, Христос проповідується, і я тому радий…»

На початку цього читання апостол вказує, що дехто проповідує Христа із заздрощів та з суперництва, нещиро, але є такі, що проповідують з любові. Апостол Павло, незважаючи на те, що розумів різні мотиви, міг прийняти цих людей однаково, допустити їхню потрібність і дати їм право так жити і проповідувати. Знаючи, що Бог діє незважаючи на людські комбінування, хитрощі, крутійства, він прагнув, щоб Добра Новина звучала, незалежно від причини, через яку її проповідують.

Так і ми маємо робити у нашому житті. Замість звертати увагу на те, як та людина живе, перше маємо вслухатися, як через її слова чи поведінку Бог хоче промовити до нас. Бо Бог завжди «проповідується» через інших людей, але нерідко самі вони не є прикладом для наслідування. Однак досконалим прикладом є Сам Господь, тому вміймо побачити Його, Який діє через всіх людей: добрих, милих, недобрих, святих, грішників…

+Венедикт

Джерело:   Воїни Христа Царя

Немає коментарів:

Дописати коментар