ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

понеділок, 31 серпня 2015 р.

31.08.2015р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом

Понеділок чотирнадцятого тижня 

Євангеліє
Мр.4,10–23:  «Немає нічого схованого, що не має стати явним»

Коли придивитися до нашого життя, то можемо спостерегти, як у різних ситуаціях ми граємо різні ролі. По-різному поводимося у різних середовищах, інакшою є наша поведінка з різними людьми. Буває, що деколи не очікувано для себе наша поведінка стає незвичною.

Особливо в складних ситуаціях, але якраз тоді, коли ми маємо проблеми, можемо побачити правдиве наше внутрішнє я – чим ми насправді живемо.

І такі випадки, про які кажемо: «Я від себе того не очікував», чи коли хтось інший може про нас сказати: «Як він міг таке зробити?», ілюструють сьогоднішні слова з Євангелії: те, що було тайне, вийшло на яв.

Тому складні ситуації Бог дає саме для того, щоб ми побачили, хто ми є насправді. Проблеми у нашому житті Бог допускає, щоб ми немовби побачили себе в дзеркалі. Звичайно, кожні обставини чи вчинки людей Бог осудить чи оправдає, але мусимо пам’ятати, що ті обставини і тих людей Бог нам посилає для того, щоб усе, що в нас сховане, вийшло на яв.



Апостол
2Кор.12,10–19:  «Бо коли я немічний, тоді я міцний»

Апостол Павло вказує, що йому були милі його немочі, погорди, нестатки, переслідування. У щоденному житті важко розібрати, хто є віруючий, а хто невіруючий. Але саме життя, повне непростих життєвих ситуацій показує, ким ми є, бо саме тоді засвідчується наша віра. А ще більше апостол Павло вказує на те, що коли він немічний, тоді він сильний.

Напевно, кожен з нас має досвід того, коли він бореться з своїми недоліками і вадами, слабостями і гріхами. Часто не можемо дати собі раду. І це є правда: ми не можемо дати собі раду самі. Коли ми почуваємось безпомічними і немічними, це нормальний стан для людини. А саме тоді Господь може діяти і прийти, та дати нам свою благодать і силу. А коли ми самі намагаємось вирішити ситуацію, то ж тоді не потребуємо Господа. Тому часто відчуття немічності та слабкості є нагодою зрозуміти, що Господь здатний зробити все для того, хто покладається на Нього і довіряє Йому. 

+Венедикт

Джерело:   Воїни Христа Царя

Немає коментарів:

Дописати коментар