ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

вівторок, 11 серпня 2015 р.

11.08.2015р. Б. / Щоб увірувати в Ісуса, не вистачає Його зустріти – потрібно відкрити Йому своє серце

Шостий розділ Євангелії від святого Івана, в якому Ісус після великого чуда помноження хлібів, пояснює зібраним значення  того «знаку», став темою роздумувань Папи Франциска перед молитвою «Ангел Господній» у неділю 9 серпня 2015 р. Ні чуда, ні навіть близькість до Ісуса не вистачають для того, щоб в Нього увірувати. Потрібно серця, відкритого на діяння Святого Духа.

За словами Святішого Отця, для того, щоб Себе об’явити та заохотити вірити в Нього, Ісус користується досвідом голоду і знаком хліба, подібно як і при зустрічі із Самарянкою Він використав досвід спраги та знак води.

Люди Його шукали, Його слухали, були захоплені чудом помноження хліба і хотіли зробити Його своїм царем. Але коли Ісус говорить, що це Він є правдивим хлібом, який зійшов з неба, багато присутніх не зрозуміли та почали нарікати, мовляв, знаємо Його батьків, як же Він заявляє, що «зійшов з неба». Ісус відповідає, що ніхто не може прийти до Нього, якщо його не притягне Отець, який послав Його. Ісус твердить: «Хто вірить у Мене – має життя вічне» (Ів 6,47).

«Ці слова дивують і примушують замислитись, – мовив Папа Франциск. – Ці слова впроваджують у динаміку віри, що є взаєминами між людською особою – усіма нами – і Особою Ісуса, де вирішальну роль відіграє Отець і, очевидно, Святий Дух, як це самозрозуміло. Не досить зустрінути Ісуса, щоб у Нього увірувати, не вистачить читати Біблію, Євангелію. Це дуже важливо, але недостатньо. Навіть не вистачить бути свідком чуда, як, наприклад, помноження хліба... Багато людей були в близькому контакті з Ісусом, але не увірували в Нього, навіть Ним погордили та Його засудили. Чому так сталося? Чи їх не притягнув до Себе Отець? Ні, це сталось тому, що їхнє серце було замкнене на дію Божого Духа. Якщо твоє серце замкнене, то віра не ввійде. Бог Отець завжди притягає нас до Ісуса, а від нас залежить, чи відкриємо наше серце чи його замкнемо».

Святіший Отець наголосив, що віра, яка є немов зернятко в глибині нашого серця і проростає тоді, коли дозволяємо Отцеві «притягнути» нас до Ісуса, коли «йдемо до Нього» з відкритою душею, відкритим серцем, без упереджень. Тоді розпізнаємо в Його обличчі Обличчя Боже і в Його словах – Боже слово, бо Святий Дух впровадив нас у взаємини любові й життя, які існують між Ісусом і Богом Отцем. «І тут ми отримує дар, подарунок віри», – сказав Папа.

З такої позиції віри можемо зрозуміти сенс «Хліба життя», який нам дарує Ісус, висловлюючи це в наступний спосіб: «Я – хліб живий, що з неба зійшов. Коли хтось цей хліб їстиме, житиме повіки. І хліб, що його я дам, це – тіло моє за життя світу» (Ів 6,51).

«У зразковий спосіб цей досвід пережила Діва з Назарету, Марія: перша людська особа, яка повірила в Бога, приймаючи Христове тіло. Навчімось від Неї, нашої Матері, радості й вдячності за дар віри. Дар, який не є «приватним», не є приватною власністю, але даром, яким слід ділитися – це дар для життя світу!» – сказав на закінчення Папа Франциск.

Немає коментарів:

Дописати коментар