ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

понеділок, 27 липня 2015 р.

27.07.2015р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом

Понеділок 9 тижня після П’ятдесятниці

Євангеліє
Мт.18,1–11:  «Коли твоя рука або нога стає тобі причиною падіння, відітни її і кинь геть від себе»

Бачимо як різко, категорично та однозначно каже Христос, щоб відітнути ту частину тіла, яка нас спокушає. Але чи йдеться саме про буквальне розуміння? Звичайно, ми всі погодимось, що ні. Але чому ж так Господь говорить категорично? Щоби навчити нас, що ми маємо бути часто категоричні в своєму житті. Саме коли приходять якісь грішні думки, бажання, найменші спокуси, пропозиції диявола, маємо одразу їх відкидати. Бо будь – який наш гріх, будь – яке наше падіння завжди починалося від малого.

Якщо ми погодились на думку, яка незгодна з Божим словом і наукою Церкви, прийняли якесь грішне бажання у своєму серці, то за найліпшої нагоди ми його зреалізуємо. Кожен гріх починається від маленької згоди на якесь бажання чи думку в середині нас.

Маємо категорично різко відкидати все, що може привести нас до гріха, ще на початку, і саме цього нас вчить Господь. Відтинаймо без сумніву навіть найменші злі задуми і думки, які приходять до нас, щоб не віддалитись від Бога!



Апостол
1Кр.11,31–12,6:  «Різниця теж і між служіннями, але Господь той самий»

Коли подивитися на життя кожного з нас, то кожен з нас не є до кінця задоволений тим, що робить, не задоволений сам собою, своїми ближніми. Найчастіше ми незадоволені, бо порівнюємо себе і свої здобутки з іншим. Але погляньмо на це все через призму Божої любові. Бог любить нас всіх однаково. Але в своїй величезній любові обдарував кожного з нас різними дарами і спроможностями.

Тому важливо бачити свої спроможності, дані Богом, а також те, що Бог хоче від мене, як я можу послужити Йому і своїм ближнім цими дарами. Вміймо розпізнати дари, які ми отримали від Бога і тими дарами служити тим, кого Бог посилає нам в нашому житті.

+Венедикт

Джерело:   Воїни Христа Царя

Немає коментарів:

Дописати коментар