ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

субота, 14 лютого 2015 р.

14.02.2015р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом

Субота м'ясопусного тижня

Євангеліє
Лк. 21, 8-9; 25–27; 33–36
«Зважайте на самих себе, щоб часом серця ваші не обтяжилися обжерством, пияцтвом та життєвими клопотами»

Дуже часто обставини, в яких ми живемо, події, а навіть несподівані ситуації, для нас є дуже важливими, бо в них ми можемо побачити, ким ми є насправді і яке місце в нашому житті займає Бог. Господь вказує, щоб ми не обважніли від обжерства, пияцтва та життєвих клопотів, щоб не перейнялися буденністю, бо все це може зайняти Його місце в нашому серці.

Звичайно, людина, поки живе тут, на землі, не може зовсім віддалитися від щоденних справ, бо мусить ходити на роботу, їсти, одягатися, дбати про здоров’я, але коли все це стає метою її життя, а не засобами, тоді людина втрачає глибину свого буття – життя в Бозі.

Тому не має значення, які обставини є навколо нас, вони завжди є тільки тлом, лише наші особисті рішення можуть нас віддаляти або наближати до Бога. Не даймо собі перейнятися будь-чим на стільки, щоб воно заволоділо нашим серцем, нашими думками, завжди стараймося понад усе жити в Бозі!


Апостол
1 Кор. 10, 23–28
«Усе дозволене, але не все корисне»

Людський світ має різні закони, одна держава – одні, друга – інші. Невиконання законів у кожній державі карають різними покараннями, можуть позбавити волі, а в деяких країнах і життя. Будь-яка людська система завжди обмежує свободу людини, людина завжди є в певних рамках. Але ми рідко про це говоримо, сприймаємо як належне. Хоча обмеження, які нам встановив Бог, значно частіше викликають незадоволення.

Однак у стосунках з Богом якраз все відбувається навпаки: хоч Господь дав нам Заповіді, дав нам Святе Письмо, але ми завжди лишаємось вільні. Вільні приймати рішення, вільні жити чи не жити за Євангелієм.  Бачимо, в тій свободі Бог завжди любить людину, як би вона не жила, як би не чинила.

Задумаймось над тим, що Бог все мені дозволяє, я маю свободу, але, як каже сьогодні апостол: «Чи це мені корисно?» Погляньмо на своє життя, придивімося до тих проблем, які маємо. Дуже часто вони виникають тому, що в своїй свободі ми робимо неправильні вчинки, яких ніколи б не зробили, слухаючи Бога!

+Венедикт

Джерело:    Воїни Христа Царя

Немає коментарів:

Дописати коментар