ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

неділя, 16 листопада 2014 р.

16.11.2014р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом

23-та Неділя

Євангеліє
Лк. 8, 26–39
«Побачивши Ісуса, закричав, припав йому до ніг і сказав голосом сильним: Що мені й тобі, Ісусе, сину Бога Всевишнього? Благаю тебе, не муч мене!»

Ми цілковито не бачимо з цього євангельського уривку, щоби Христос мучив цього чоловіка. Христос просто собі йшов, але позаяк Христос був Богом, а світло з темрявою не може співіснувати, то в присутності Бога злі духи себе так виявляють.

Тому для освячення, переміни нашої землі, треба осіб святих, в яких перебуває Бог. Саме вони є тим, що перемінює суспільство, вони є тією закваскою, яка дає переміну суспільству. І бачимо, що святі завжди були основою життя та переміни суспільства. Отці Церкви кажуть, що коли ти перемінишся сам, то біля тебе тисячі переміняться. Це річ, на яку ми дуже мало звертаємо уваги, але насправді саме це найкраща євангелізація і катехизація. Коли змінюємося ми, то в геометричній прогресії відбуваються зміни навколо нас.

Святі, які жили колись, дотепер змінюють суспільство, долаючи історичні та географічні простори.

Найкраще, що ми можемо зробити для суспільства, це наблизитись до Бога! Змінюймо себе – це найкраще, що ми можемо зробити для зміни наших ближніх! Ставаймо ближчі до Господа, і тоді Він буде через нас змінювати все довкола!


Апостол
Еф. 2, 4–10
«Мертвих нашими гріхами, оживив нас разом із Христом»

У різних життєвих ситуаціях зустрічаємось зі своєю слабістю, обмеженістю, безпомічністю, не знаходимо в собі сили, спроможності когось змінити, на щось вплинути, чуємо свою обмеженість. Це властиве кожній людині, що в трудних ситуаціях вона почувається обмеженою, слабкою, гріховною. І це – правда, що самі ми нічого не можемо, тільки в Бозі.

Важливо пам’ятати, яку силу ми отримали в особі Христа, що в Бозі все стає можливим. Бо Бог став людиною, щоб привести людину до божественного життя. Саме в Бозі, в Христі, для людини зникають будь-які обмеження. Однак маємо жити сакраментальним життям, щоб бути придатним інструментом, через який Бог зможе діяти.

+Венедикт

Джерело:    Воїни Христа Царя

Немає коментарів:

Дописати коментар