ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

середа, 10 вересня 2014 р.

10.09.2014р. Б. / Бідність радує, якщо лиш вона з Богом

радість

  Роздуми над Словом Божим на середу ХХІІІ Звичайного тижня, рік ІІ

  Коли ми переживаємо голод, спрагу, смуток, — спокусою є почати нарікати на Бога, на обставини, що склалися. Так ми можемо роками прожити нарікаючи, не бачачи Бога в цих речах. 

Виникає слушне запитання: як можна радіти, бути щасливим, переживаючи страждання? Як зрозуміти сенс страждань? Без Бога та прийняття Його волі це неможливо. «Господь зглянеться над молитвою нужденних, молитвою їхньою не погордує» (Пс 102, 18). Тільки віднайшовши для себе Бога, увійшовши з Ним у глибокі відносини, можна дістати допомогу від Нього. Адже якщо Господь і допускає випробування, то й дає сили його пройти. 

Перед тим, як дати Заповіді Блаженства, Ісус «підвів на своїх учнів очі» (Лк 6, 20). Цей люблячий погляд Ісуса є найбільшим блаженством. Тільки коли Господь дивиться на мене, коли Він поруч, — тільки тоді я зрозумію сенс страждань і зможу їх пережити.
Джерела блаженства грецькі письменники давнини вбачали здебільшого у земних цінностях, тоді як біблійні автори Старого Завіту виходили з того, що щасливий той, хто довірив своє життя Богу, уповає на Нього та любить Його (Втор 33, 29, Пс 1, 1, 2, 12, 31, 1-2, 33, 9, 83, 13, 111, 1, Прит 14, 21, 29, 18). 

Ісус починає з того, що називає щасливими бідних. Бідність учнів — це їхнє багатство, бо з наближенням Божого Царства відбувається переворот цінностей: усе, що так дорого людям, втрачає свою цінність, але утверджуються вічні цінності, раніше нехтувані. У Біблії бідняк — це людина знедолена, пограбована багачем, у якої немає нічого, і залишається лише уповати на Бога та невпинно молитися. Багач це найчастіше горда і самовпевнена людина, яка покладається лише на своє багатство; він гнобить тих, кого захищає Бог, і тому стає ворогом Богу. Крім того, Біблія часто називає багача дурнем (Прит 17, 16, 19, 10 та ін.), оскільки він упевнений, що не потребує Бога, що може прожити й без Нього. В єврейській мові було багато слів зі значенням «бідний», але всі вони включали додаткові смислові відтінки: «малий, незначний, принижений, ображений, смиренний, стражденний, покірливий», тобто під матеріальною бідністю частіше розуміли бідність духовну, на противагу гордості, пихатості й зарозумілості. 

Цікаво, що Ісус говорить у другій особі множини: «Щасливі ВИ…», звертаючись до людей, і так само говорить: «Горе ВАМ…» — тим же людям. Що це може означати? Що позиція багатого й бідного, того, хто гнатиметься за задоволеннями, утіхами цього світу, і тих, хто готовий смиренно відмовитися від цього заради Христа, — все це було в серцях учнів одночасно. Ці слова сьогодні стосуються і нас: піти простою дорогою («широкими ворітьми) чи, долаючи труднощі, піти вузькою стежкою («тісними ворітьми», Мт 7, 13-14, Лк 13, 24)? 

«Не збирайте собі скарбів на землі, де міль і хробацтво нівечить, і де підкопують злодії і викрадають. Збирайте собі скарби на небі, де ні міль, ані хробацтво не нівечить і де злодії не пробивають стін і не викрадають. Бо де твій скарб, там буде і твоє серце» (Мт 6, 19‑21). 

Попри земні скорботи, нестатки й страждання, на які нас прирікають, ми маємо бути сповнені великої радості, бо ми обрані Богом, нас чекає «велика нагорода в небі» (Лк 6, 23), а це найвеличніший дар, який лиш може бути даний людині. 

Джерело:   КРЕДО

Немає коментарів:

Дописати коментар