ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

четвер, 10 липня 2014 р.

10.07.2014р. Б. / Зцілення через спілкування

спілкування

  Роздуми Над Словом Божим на четвер ХIV звичайного тижня, рік ІІ

  «Оздоровлюйте недужих» (Мт 10:8). В грецькому тексті слово «недужі» виражено словом «астхенУнтас», що також означає бути слабким духом, немічним; бідувати, потребувати. А оздоровлення  грецькою «тхерапЭутэ», також можна перекласти як «зцілювати, служити, поважати, піклуватися». 

Не всі з апостолів були професійними лікарями, не так ґрунтовно розумілися на медицині, але були послані Ісусом з такою місією. І у наш час не усе залежить від професійності лікарів, адже лікарі лише намагаються лікувати, як можуть, але зцілює тільки Господь. 

Так само і ми покликані до цієї місії. Можливо, це є трохи амбіційно називати нас «терапевтами душ», але коли ми служимо одне одному, співчуваємо чиємусь горю, підтримуємо у нужді, піклуємося про рідних, — ми насправді зцілюємо їхні серця. Бог від початку покликав людину жити у спільноті, у спілкуванні. «Не добре  бути чоловіку самотнім. Створю йому поміч, подібну до нього» (Бут 2:18). «Двом ліпше, ніж одному… Бо як упадуть, один одного підніме. Горе ж одному, як упаде, і нема нікого, щоб його підвести.» (Проп 4:9-10). Церква — це «тіло, складене і надійно злучене всякими зв'язками… дає зріст тілові на розбудову самого себе в любові.» (Еф 4:16). У Бога немає випадковостей. Всі ми опинилися у певному місці проживання, місці праці, навчання, служіння, — там, де ми потрібні. Там є джерело нашого розвитку і можливість допомогти оточуючим. Свідченням віри, підтримкою, розрадою. Під час кожної такої «випадкової» зустрічі, можемо запитати Бога так: «Господи, покажи, як Ти хочеш, щоб я попіклувався про цю людину? Дозволь йому побачити у мені Тебе». Хто знає, що задумав Господь і як він може використати тебе для врятування душі цієї людини… 

Всі ми є членами одного тіла Христового, Його Церкви, і кожен із нас може привносити в тіло Христове щось своє, що необхідне для зростання іншої людини. «Добра людина з доброго скарбу серця свого виносить добре… з переповненого серця говорять його уста.» (Лк 6:45). Коли ми служимо ближнім — ми служимо Господу. 

«Даром прийняли, даром давайте» (Мт 10:8). Кожен може послугувати, ділитися даром, який має. (пор. 1Пет 4:10-11). Дар (або уміння) утішати, допомагати – один з дарів Святого Духа. (пор. Рим 12:8). «Прагніть (досягайте, бажайте, дбайте) про більші дари і я відкрию для вас кращу дорогу» (пор. 1Кор 12:31). 

Не залишайте ближнього без своєї братньої опіки, потіхи. Господь, у відповідь, потішить і вас.   

Джерело:   КІРІОС

Немає коментарів:

Дописати коментар