ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

середа, 4 червня 2014 р.

04.06.2014р. Б. / Що обираєш: прикрасу чи життя?

прикраса

Роздуми над Словом Божим на середу VІІ Великоднього тижня 

Йоан 17; 11б-19
Не можна бути в світі, належати світу і йти до Бога. Слово «йду», окрім основного значення, має іще багато різних відтінків: пройти крізь (багато небезпек), розпочинатися, виникати, вступати в битву, знаходитися в інтимній близькості. Отже, Небо ми отримуємо, коли готові битися, пройти крізь небезпеки, але й коли розуміємо, що Небо це інтимність з Богом. Чи маємо її на землі? Чи любимо Бога? Чи позначиться відсутність відносин з Богом, формальність мого християнства на ось це «до Тебе йду»? Чи усвідомлюємо, що коли приходить смерть, все не закінчується, але починається. Власне тому Ісус говорить, що Він має «радощів вщерть». 

Цікаво, що ненависть світу, яку зазнав Ісус, бо Він також не від світу, не завадила Йому досвідчувати повної радості. Парадокс. 

Багато разів в цьому Євангелії Ісус говорить про те, що Він «беріг» апостолів і просить Отця робити те саме. Настільки я важливий для Бога, що Він береже мене пильно. Це слово «зберегти» використовується по відношенню до заповідей — «зберігати» заповіді. Якщо я бережу Боже Слово, Його заповіді, тоді Він береже мене. 

Невеличка пікантність, одне із значень того «зберегти», «тЕресон» це тримати під вартою. Одні бачать  Божу турботу, якою Він нас зберігає, а інші — в’язницю законів, обов’язків. 

Український переклад «Заради імени твого бережи їх» є неточним. Оригінал говорить «бережи їх в імені Твоєму». Ми маємо заховатися в Божому імені. Може тому в святих бачили передовсім Бога — вони були досконало «збережені» в Божому імені. Ці імена — Любов, Радість, Спасіння, Зцілення… Господь хоче тримати нас під вартою Своєї Любові… Я не проти такої варти. 

Ісус говорить, що зберіг усіх, окрім сина погибелі, щоб «збулося Писання», в оригіналі було «наповнене», «плэротхЭ». Одне із значень цього слова — запліднювати. Єврейський відповідник вживається на початку книги Буття, коли Господь запрошує людину плодитися, розмножуватися і «наповнювати» землю. Боже Слово має міць чинити плідним, давати нове життя. Пам’ятаєте Марію, яка почула і прийняла Слово від Гавриїла. Хочеш бути плідним християнином — слухай і виконуй Боже Слово. 

Запрошую до Писання, але маю і застерегти. «Слово твоє я передав їм, тож зненавидів їх світ, — не від світу бо вони, так само, як і я не від світу». В цьому читанні виразно протиставляється Слово світові. Світ ненавидить людей, які не полишають Слова. Воно є мечем, який відтинає мене від світу, чинить чужим. Хочу бути близьким світові  — треба залишити Боже Слово. Здається, цього не варто говорити, адже так мало християн Його читають. Але коли «слово», «логос» протиставляється «світові», «космосу», згадаймо, що одне із значень космосу — «прикраса». Прикраса — річ гарна і приємна, може тому нас так тягне у світ, але вона глибоко вторинна. Ми відмовимося від прикраси в темному  кутку, коли грабіжник погрожує ножем, щоби зберегти життя. Дилема між Словом і світом — та сама. Що обираєш: прикрасу чи життя?

Джерело:   КРЕДО

Немає коментарів:

Дописати коментар