ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

четвер, 10 квітня 2014 р.

10.04.2014р. Б. / Ти не такий, як колись

розмова
У книжці «Поразка. Новий шанс» о. Ансельм Грюн OSB, зокрема, перелічує варіанти подружніх криз — звідки вони беруться і як розвиваються. У типових ситуаціях багато хто зможе себе впізнати.
 
Більшість криз у подружжі розпочинається тоді, коли один із партнерів відкриває, що в їхньому зв’язку діється щось недобре, коли він доходить висновку, що обоє брали участь у грі, на яку мовчки погоджувалися, а поділ ролей, із якого ця гра виходила, уже неактуальний. 

Провадити цю гру далі було би вбивчим для обох. Позбавило би їх усіх життєвих сил. Щоразу більше вони би замикалися в собі й зайшли б у глухий кут. Інколи кризу викликає розуміння чоловіка, що у своїй закоханості він не помічав справжніх рис партнерки. Тоді часто з’являється докір: «Ти не така, як тоді, коли я з тобою одружувався». 

Іншим приводом для кризи може бути факт, що вони обоє вже не відчувають тієї любові, яка була на початку. Вони не знають, звідкіля це береться. У них же не було ніяких великих проблем, але ось мають враження, що любов ніби витекла крізь пальці. Буденність їх нищить. Багато що стало пустопорожньою рутиною. Секс утратив свою магічність. Кожен знає тіло іншого напам’ять. Бракує несподіванок і відкриттів. Оскільки немає любові, секс став буденністю і обрид. Щоденні конфлікти ранять обидві сторони. Оскільки ці конфлікти нерідко не проговорені й не вирішені, у кожному з партнерів завжди залишається слід гніву та образи. А колись цей слід стане такий великий, що не дозволить більше любити ту іншу людину. Обоє реагуватимуть тільки агресією. Обоє почуваються пораненими й відчувають, що партнер їх не кохає. Вражені, вони відкривають, що можуть жити без цієї іншої людини, що вже не тужать за нею. 

Кризова ситуація починається також і тоді, коли один із подружжя закохається в когось стороннього. Чоловік закохується у секретарку, яка захоплюється ним і опікується по-материнськи. Йому здається, що він нарешті знайшов жінку, яка його захоплює, якої він неусвідомлено шукав уже на власному весіллі. Він не бажає змінюватися, й тому шукає жінки, для якої буде недосяжним ідеалом. Тоді він може залишатися таким, як є. Чоловік може закохатися в жінку, яка є повною протилежністю до його дружини. Вона набагато жіночніша, вона саме чуття. Вона творча, з неї аж б’є енергія. Він цим захоплений. Вона на 20 років молодша за його дружину. Чоловік сподівається, що помолодшає сам біля неї. Він не хоче погодитися зі своїм віком і втікає у зв’язок, який має йому довести, що він зберіг вічну молодість. 

Жінка закохується у чоловіка, який ніжніший від її законної половини. Новий партнер спроможний виражати їй почуття і не ховається за панциром прохолодності. Він не віддає всі свої сили роботі, а має час для партнерки. Не відкидає всіх її проблем стандартною відповіддю, а вислуховує її. Сприймає серйозно те, що вона каже, і розуміє її. Людина завжди шукає того, чого бракує (чоловікові чи дружині). Це природно, що чоловіка приваблює не тільки його дружина, і що жінка закохується в іншого. Ніхто сам по собі не спроможний задовольнити всіх мрій іншої людини. Тоді постає питання, а що робити з новою закоханістю. Вона не мусить стати причиною розлучення. Те, що захоплює в якійсь жінці або в якомусь чоловікові, можна інтегрувати у своє власне життя. Просто це потребує праці. 

Існують подружні кризи, які з’являються вже в перші роки спільного життя. Коли минає перший захват, чимало людей бачать, що ж їх насправді єднає у глибині серця. Також тоді вони помічають, скільки рис в іншій людині вони раніше не зауважили. Придушили в собі перші сумніви стосовно цієї людини, які постали ще в період заручин. Дівчина насправді бачила, що її хлопець часто випиває, але сподівалася, що він від цього визволиться, щойно вони візьмуть шлюб. Вона розпізнавала його невротичні симптоми, але була така впевнена у силі своєї любові, аж гадала, ніби хлопець зміниться під її впливом. А тепер вона знає, що то була ілюзія. Хлопець не змінився. Чи матиме ця пара достатньо відваги, аби вийти на бій зі своїми проблемами, і чи виникне з цього любов, яка дозволяє бачити і приймати іншого таким, який він є насправді? 

Чимало криз постають на півдорозі життя, коли партнер раптово опиняється перед лицем проблем, які досі заглушував. Це природно, що кожна людина розвиває у першій половині життя тільки один полюс своєї особистості. Другий відсовуваний у тінь. На півдорозі життя це зіпхнуте випливає на поверхню. І так жінка вже не хоче бути тільки жіночною, але прагне проявити і свої чоловічі риси. Вона прагне брати відповідальність. Не уникає конфліктів. Відкриває, що спроможна боротися. А чоловік раптом пускає повід своїх почуттів. Він уже не функціонує, як завжди, оскільки має інші потреби. Кожна людина змінюється, хоч не завжди сама це усвідомлює. І висуває претензії до іншого, що то він змінився, що криза у подружжі то провина іншого. 

Криза півдороги часто спостерігається у подружжів у різний час. Жінка переживає її раніше. Чоловік намагається ошукати свою невпевненість, надмірно зосереджуючись на праці. У цьому він розуміється. Картинка розмови про почуття сповнює його страхом. Він оцінює кризу жінки як істерику. Вона занадто займається собою! Вона сама вигадала собі всі ці проблеми! У нього жодних проблем немає. Треба тільки хотіти, а решта настане. Жінка дає чоловікові себе поранити, оскільки чоловік знає, які в неї слабкі сторони, вона ж йому відкрилася. Тепер він використовує це проти неї, а її це ранить. Крім того, вона має враження, що чоловік зводить між ними мур. Дружина пране довести, що чоловік витісняє свої проблеми, відсовує їх. Але що більше вона чинить натиск, то сильніший опір чинить її чоловік. А вона болісно б’ється головою об мур. 

Для деяких подружжів криза починається допіру між 50-м і 60-м роком життя. Несподівано жінка усвідомлює, що чоловік її знищує, вона постійно біля нього почувається недооціненою, її тіло бунтує проти такого подружжя. Чоловік щоразу частіше її ранить. Жінка відкриває, що чоловік має коханку, і вже не може знести того, що вона для нього тільки прибиральниця. Вона вважає себе використаною. Намагається розмовляти з чоловіком, але безрезультатно. Він захищається і не хоче розмов. Приписує всю провину їй. Зрештою, він же всім задоволений. А проблеми, на його думку, є виключно її проблемами. Інша жінка, яка була переконана, що живе у хорошому подружжі, одного дня вражено відкриває, що чоловік її зраджує. Що він її вже не кохає. Зустрів іншу, яка йому більше пасує. Дружина не хоче розпаду подружжя, але чоловік ставить її перед звершеним фактом. 

Ще інша жінка допіру по смерті мами зрозуміла, чому досі не розлучилася. Вона прагнула довести матері, що її рішення було правильним і що в неї життя вдалося. Тепер же вона відкриває, що її чоловік ніколи не був її партнером, а тільки дитиною, яка черпала свої життєві сили з неї. Той чоловік ніколи б її не покинув, але його прив’язаність недозріла. А вона цього вже не може знести. Коли думає про те, що далі залишиться з ним, це сповнює її жахом, що така ситуація доведе її до смерті.
 
За матеріалами: deon.pl 

Джерело:   КРЕДО 

Немає коментарів:

Дописати коментар