ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

пʼятниця, 13 грудня 2013 р.

13.12.2013р. Б. / Мудрість дивиться глибше

механічний ельф
Роздуми до Слова Божого на п’ятницю ІІ тижня Адвенту
 
Мудрість — не саме знання, це вміння жити. Людина мудра має відкриті очі на те, що є, і не зупиняється на цьому, а творить довкола себе добрі справи. Як навчає Господь Ісус, «виправдалася премудрість власними ділами». 

Цього не змінює факт, що довкола нас, як видається, є так багато несправедливості й неправди. На наших очах добро називають злом, а зло — добром. Але прочитаймо в Євангелії, що говорили про Йоана Хрестителя та Ісуса (див. Мт 11, 18‑19). Чи їх це знеохотило, затримало в дорозі? 

Мудрість не дає себе злякати, бо знає, що остаточне слово належить Богові. Людина мудра не боїться, хоч має бути готова піти шляхом Йоана Хреститеся й Ісуса — до кінця. Однак є одна основоположна вимога, яку треба виконати, аби бути мудрою людиною. Потрібно вважати на Божі повеління (пор. Іс 48, 18). А що це означає на практиці, вважати на повеління, зважати на заповіді, виходити зі Слова Божого? Замало знати Декалог, ті десять Заповідей. Потрібно знати, як вони діють у житті, як перемінювати світ завдяки Божим заповідям. 

Насамперед, потрібно мати довіру до Бога і Його повчань, якими Він нас провадить. Хто щоразу замислюватиметься, чи оплатиться йому в цю мить послух Божим словам, той не надається до Царства Божого. Для людини мудрої, навпаки, заповіді визначають життєву програму, і відступати від них — це відступатися від себе самого, зраджувати власні ідеали. Божі заповіді для людини мудрої — це самореалізація, шлях до власного розвитку і щастя. Так обіцяв Бог: «Якби ж то ти вважав на Мої повеління! Щастя твоє було б, мов річка» (Іс 48, 18).

Далі, людина мудра вчиться ціле життя, вчиться того, що означають Божі накази, до чого вони спрямовані. Інакше кажучи, якими є Божі задуми щодо світу, що збуваються через діла мудрості, тобто, власне, через виконання заповідей. Людина мудра «роздумує вдень і вночі над Божим законом» (Пс 1, 2). Наприклад, заповідь «не свідчити фальшиво» є програмою створення правдивої системи переказування відомостей як у засобах масової інформації, так і в програмах політичних партій, а також через чесні судові процеси. 

Й нарешті, мудрість знає, що для впровадження в життя Божих заповідей потрібне співдіяння багатьох людей, базоване на взаємній довірі. Божі заповіді цілісні, тому вони єднають людей доброї волі. Ми знайдемо їх довкола себе, також і серед тих, хто хоч і не має чіткого пізнання Бога, та виразно керується своїм сумлінням, і живе мудро. 

о. Петро Октаба ОР

Джерело:   КРЕДО

Немає коментарів:

Дописати коментар