ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

понеділок, 9 грудня 2013 р.

09.12.2013р. Б. / «Побиття мирних людей — є оголошенням війни власному народові», — священик Микола Мишовський

Головний редактор римо-католицького видання CREDO о. Микола МИШОВСЬКИЙ про те, яке завдання Церкви в умовах суспільно-політичної кризи, чому на Майдані мають бути священики

Політики пропонують Церквам допомогти вирішити кризу в державі в Україні і бути посередниками між владою і народом. Чи є сенс у такому діалозі?

— Так, потрібен діалог. Ту ситуацію, яка склалася потрібно розв’язати. Причому, варто зауважити, склалася не минулого тижня, а останніх кілька років.

Чи бачите Ви особисто шляхи вирішення конфлікту між владою і народом?

— Побиття мирних людей — є оголошенням війни власному народові. Ця війна повинна закінчитися. Вирішення конфлікту необхідне та обов’язкове. У момент, коли спецпідрозділ «Беркут» побив людей, чинна влада втратила моральне право залишатися. Вона повинна піти. Це вирішення.

Суспільство пройшло пройшли точку неповернення. Кожен, хто будь-яким чином причетний до побиття мирних демонстрантів кривавої суботи, повинен бути покараним найвищою мірою.

Завдання Церкви в цій ситуації – закликати до миру та спокою, не дозволити ненависті взяти гору. Має бути справедливість, але врівноважена. Церква, зокрема Католицька, різко засуджує насилля та закликає до вирішення конфлікту ненасильницьким шляхом.

— У Михайлівському Золотоверхому соборі зараз своєрідний штаб Євромайдану. Чи може Церква займатись такими справами?

— Даруйте, я не знаю про штаб у Золотоверхому. Слід з’ясувати що мається на увазі під словом «штаб». Можливо, там лише ночують люди. Крім того, мені складно висловлюватися про іншу конфесію. Я віддаю належне Київському Патріархатові, який прихистив людей від звірського побиття у своїх стінах. Захист людей у таку пізню годину кривавої суботи, таке швидке зреагування – слід поважати.

Стосовно штабу у якомусь іншому сенсі, окрім прихистку людей, якщо він там є, то краще б він перебазувався за тиждень, що минув, де інде.

— Як Ви ставитесь до того, що деякі конфесії дозволили перетворити свої храми на своєрідні гуртожитки?

— Тут з гордістю можу сказати що не лише «деякі конфесії» дозволили, а більшість тих храмів, які є поблизу Майдану, – є відчиненими.

Люди можуть у храмах відпочити, погрітися та поспати. Відчинити двері перед змерзлими та втомленими — це справжній прояв християнської любові.

Крім того, крім звичайного фізичного відпочинку людям потрібно просто помолитися. У цей неспокійний час, дуже важливо зберігати тверезість духа та врівноваженість. Ставити собі запитання – що роблю і навіщо? Багато людей, що стоять на Майдані, ставлять багато запитань – передусім собі. У цьому внутрішньому монолозі – діалог із Богом неодмінно потрібен. Також, для багатьох людей це шанс побути в тиші храму — помолитися, можливо, примиритися з Богом у сповіді, порозмовляти із священиком.

Більше того, зараз прийшов час, коли вже не люди йдуть до церкви, зараз Церква має вийти до людей.

— Ви особисто стали б заохочувати віруючих вийти на Євромайдан?

— Ні. Це особиста справа кожного. Я священик, і перше моє завдання це виконувати свої прямі обов’язки священика.

Люди самі хочуть їхати, їм не треба цього пояснювати.

Але я заохочую інших священиків поїхати на Майдан, та підтримати там своїх вірян.

Крім священичого служіння, я займаюся редагуванням часопису CREDO, із членами редакції ми провели на Майдані кілька днів. Я не мусів заохочувати редакторів, щоб вони поїхали зі мною, вони цього хотіли самі.

Слід чітко розуміти, що люди, які зараз стоять на Майдані, стоять вже не за асоціацію з ЄС, а за те щоб Україна не стала тоталітарною.

— Що поганого і що доброго, на Вашу думку, принесе Україні входження в Митний Союз?

— На це питання можу висловлюватися виключно як громадянин. Я не політик і не економіст, щоб фахово відповідати на це запитання. Але з точки зору історії та здорового глузду, над Україною останніх чотириста років висить прокляття. Цьому слід покласти край. Нам так більше не можна, інакше ми зникнемо як народ.

Коли Україна увійде до МС, це лише поглибить проблеми, які ми маємо. Ми ще більше загрузатимемо у хабарництві в держструктурах на кожному кроці.

Митний Союз – це смерть.

Вхід у МС – це пряма загроза свободі віросповідання, це вхід у різні форми тоталітаризмів.

— Також, що поганого і що доброго, на Вашу думку, відбудеться у разі входження України в Євросоюз?

— На все слід дивитися тверезо та зважено. Вхід у ЄС може мати свої негативні наслідки. Багато питань в ЄС поставлені з ніг на голову. Слід чітко сказати — є загроза сім’ї.

Хоча говорячи про цю небезпеку, слід розуміти, що ототожнювати содомію із ЄС – це велика підміна понять та маніпулювання. Зовсім не означає що після вступу до ЄС — автоматично буде легалізовано гомосексуалізм, чи так званих «гомо-шлюбів» (хоча це звучить як «квадратне коло»), усиновлення збоченцями дітей тощо. Але слід розуміти, що не залежно від того чи увійде Україна в ЄС, чи ні – ці хворі явища повільно будуть просочуватися в Україну. Адже наша країна ще не вступила у ЄС, але вже сьогодні в Україні проходить потужне гомолобіювання.

Слід чітко відмежувати – соціально-культурні зміни суспільства у добу глобалізації, та вступ країні у ЄС – це різні речі. Їх не можна підмінювати.

Стосовно добрих речей, то їх більшість: знищення корупції, гра за правилами, вільне пересування цивілізованим світом, освіта, робота. Європа побудована на християнських цінностях.

Переваг – безліч, точно — більше.
Україна має бути в цивілізованому світі.

розмовляла Алла БОЙКО

Джерела: РІСУ

Воїни Христа Царя

Немає коментарів:

Дописати коментар