ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

четвер, 5 грудня 2013 р.

05.12.2013р. Б. / Євромайдан «у» храмi

Про реакцію Церкви в медіа з приводу останніх подій в Україні церква з народом
У Росії Патріарх Кирило засудив протести на Болотній, а в Україні священики спасли від «Беркуту» 300 активістів Євромайдану за стінами монастиря / Фото з сайта STD3.RU

Упродовж останніх двох тижнів в українському суспільстві триває чимало дискусій з приводу подій, що відбуваються. Перший етап — обговорення підписання Угоди про асоціацію з ЄС та мирні студентські страйки. Другий — насильницьке побоїще мирних мітингувальників і цілеспрямована протидія чинній владі, яка «вилилась» у всеукраїнський страйк. Протягом цього часу через медіа-канали ми мали змогу ознайомлюватися з позиціями представників різних сегментів нашого суспільства, зокрема й духовенства.
 
Папа заговорив українською…
 
У матеріалі «Церква та європейський вектор», надрукованому у №194 — 195 від 25-26 жовтня, ми акцентували увагу на кроках Всеукраїнської ради Церков і релігійних організацій (ВРЦіРО. — Авт.) наприкінці вересня цього року. Нагадаємо, що ВРЦіРО об’єднує представників різних конфесій та релігійних спільнот в Україні. Ми також писали про те, що представники Ради побували напередодні у Брюсселі, де мали чимало зустрічей, обговорюючи можливості підписання Угоди. Минулого тижня у телемарафоні одного з українських каналів своїми рефлексіями з приводу зустрічей у «столиці» Євросоюзу поділився архієпископ Євстратій (Зоря). Владика наголосив, що насправді Європейський Союз має християнські демократичні витоки, оскільки одним із батьків-засновників ЄС є Роберт Шуман. Відомо, що протягом 14 років парафіян єпархії містечка Мец у Франції намагалися беатифікувати Шумана, визнати у Церкві блаженним. Для багатьох панування миру після Другої світової війни — одне із чудо-досягнень політичної стратегії Роберта Шумана. У своєму коментарі владика Євстратій (Зоря) звернув увагу на символіку Євросоюзу. Віночок із зірок нагадує Богородичний німб, зокрема у традиціях Католицької церкви. «Українське суспільство пройшло етапи секуляризації, зокрема через радянський атеїзм. Натомість Європа не мала такої можливості, тому сьогодні вона «спокушається» безбожжям. У цьому Україна може духовно допомогти Європі», — наголосив владика. 

Ще одним вагомим свідченням єднання у дні мирних страйків на підписання Асоціації з ЄС — служіння духовенства Української греко-католицької церкви та її глави Блаженнійшого Святослава у Соборі Святого Петра та християнський привіт Папи Франциска українською мовою.

Церква з народом
Блаженнійший Любомир (Гузар): «Навіть якщо хтось каже: «Парламенту не можна відправляти уряд у відставку щодня», то ми щодня їм нагадуватимемо 30 листопада, поки уряд не піде!» / Фото Миколи Тимченка / «День»
Церква з народом!
 
Події 30 листопада засвідчили, що Церква справді має реальну довіру в українському суспільстві. Прицілом соціальних мереж та інтернет-ресурсів  став Михайлівський золотоверхий собор, у якому знайшли прихисток мирні, налякані насильницькими діями «Беркута» євромайданівці. У багатьох на сторінках соціальних мереж з’явились коментарі-алюзії на напади монголо-татарської орди, коли мирне населення також ховалося у храми. Ситуація у часовому проміжку майже десяти століть практично була однаковою за сенсом. Проте українцям ХХІ століття на відміну від своїх предків пощастило більше — беркутівці не переступили поріг святині, хоча і могли. Михайлівський собор став символом повернення української національної душі до істинного духовного першоджерела. До слова, з 1 грудня для мітингувальників у Києві цілодобово відчинено храм Св. Олександра римо-католицької церкви, що розташований поруч з Українським домом.
У ці дні представники всіх українських конфесій виступили проти насильства і закликали до мирних акцій, а також молитовно долучилися до акцій на майданах міст України. Наприклад, у Львові практично щодня на Євромайдані люди спільно моляться за долю України, а деякі храми, розташовані у центрі міста, відчинені для мітингувальників цілодобово — тут пропонують зігрітися, помолитися, поспілкуватися зі священиком. 

Знаково, що 1 грудня у часі мільйонної акції на Євромайдані, перед протестувальниками виступив архієпископ-емерит УГКЦ, Блаженнійший Любомир (Гузар). Блаженнійший закликав українців чинити добро, бо тільки так можна подолати зло. У цей непростий час українці мають дослухатися  цієї поради, щоб засвідчити свою духовність, мир і свободу. А зло здатне до самознищення! 

Коментарі
 
Лука Карпюк, прес-секретар Львівсько-Сокальської єпархії УПЦ КП:
 
— На жаль, конституційно Церква в Україні відокремлена від держави і саме тому, хоч як це прикро, часто її думка і позиція не має бажаної ваги при вирішенні тих чи тих важливих питань. Хоча, мабуть, було би цілком доречним при обранні народом курсу свого поступу, при обранні свого майбутнього і майбутнього нащадків насамперед вдаватись до Бога, адже усвідомлюємо, що Божий розум і промисел за долю людства стоїть значно вище за людські міркування і бажання. 

Але суть служіння Церкви полягає у свідченні про Христа, а Христос є Істина і Любов. Тому обов’язком Церкви є оберігати правду і проповідувати любов. Саме тому Церква не лише має право, а й зобов’язана реагувати на подібні ситуації у суспільстві, коли є загроза підміни правди, насилля, обману і зневажання думки і вибору цілого народу. Відомими є слова апостола Павла: «Все мені дозволено, та не все корисно». Можна перетворити всі сьогоднішні акції на всенародний «день гніву», але за таких обставин з нами не буде Бога, Він не підтримає нас у таких вчинках. Завдання Церкви зберегти поведінку людей у рамках християнської моралі, нагадати, що перш за все ми християни, а вже потім українці і європейці, і, звісно, підтримати духовно. 

Чи достатньо лише молитви? Молитва — це звернення до Бога з подякою чи проханням допомогти. А що є вищим від цього? Нічого. Таким чином щира молитва за український народ — це найкраще, що може зробити сьогодні кожний із українців для свого народу. А Церква молиться за державу і народ під час кожного богослужіння, щоденно. Перефразовуючи актуальні гасла Євромайдану, можу запевнити, що Церква, і зокрема Українська православна церква Київського патріархату і Львівська єпархія як її структурна одиниця на чолі з її керуючим Високопреосвященним митрополитом Львівським і Сокальським Димитрієм, є з народом України. Головне, щоб народ України також був із Церквою, і тоді Господь допоможе нам у всьому.
 


Брат Володимир Мамчин, студент V курсу Львівської духовної семінарії Святого Духа УГКЦ:
 
— Церква не лише має право, але мусить реагувати на те, що зараз відбувається в країні. Коли було провалено євроінтеграцію України — люди цілком  спокійно і цивілізовано вийшли на страйк. Церква вже тоді їх підтримала, оскільки вони мали забезпечене законом право на мирне зібрання, аби висловити свою позицію, звернення щодо цього видав Блаженнійший Святослав. Коли ж на мирних людей спустили бійців спецпідрозділів, то тим більше Церква мусила говорити, бо як каже Євангеліє:  «Коли ці замовкнуть, то каміння кричатиме!» (Лк.19,40) На це Церкви відреагували досить чутливо, зокрема УПЦ КП дала прихисток нещасним, котрих побили, а також були видані звернення Предстоятелів з цього приводу.
Стосовно форми участі — Церква не має інших середників, як по-перше молитися, а по-друге — бути із людьми. Коли на Майдані стоїть священик чи семінарист — він самим фактом своєї присутності змінює настрій і спосіб поведінки людей. Українці мають повагу до духовних осіб, тому коли поряд із ними на акціях протесту є духовні особи — вони поводяться більш стримано, у їх серцях є мир… Тому цих способів достатньо, аби підтримувати людей на дусі. Стосовно молитви ЛДС від понеділка праводить цілодобову безперервну молитву у семінарійному храмі за всіх, хто є на майданах. Також щовечора семінаристи проводять спільну молитву на Львівському Євромайдані.
 
Церква з народом
о.Микола на Євромайдані / Фото Андрія Кучеренка
о. Микола Мишовський, головний редактор католицького часопису CREDO, РКЦ:

— Церква має обов’язок захищати скривджених людей. Тому, коли відбувається насильство і агресія з боку будь-кого, Церква має стати на бік незахищених. Як ефективно може долучатися Церква до цієї акції? Людям зараз потрібні спокій і чітка позиція, тому молитва може стати дієвим засобом допомоги Церкви. Вплив Божої благодаті на цю ситуацію — очевидний. У нашій історії було чимало падінь політичних режимів. Скажімо, у сусідній Польщі у 1983 році Церква відіграла ключову роль у поваленні комуністичного режиму. Окрім молитви, потрібна присутність священиків на Майдані. Це додаватиме людям сил і впевненості. Відомо, що єпископи Римо-католицької церкви висловили чітке засудження насильницьких дій чинної влади. Також сьогодні наша Церква заохочує відкривати цілодобово храми для духовної і фізичної підтримки мітингувальників.
 
До речі
Храми, які готові прийняти у себе на ночівлю:
 
• Михайлівський Золотоверхий монастир;
• храм Св. Олександра (вул. Костьольна, 17);
• Патріарший собор Воскресіння Христового (вул. Микільсько-Слобідська, 5);
• Миколи Чудотворця (Паркова дорога, 1);
• церква Миколи Доброго (вул. Покровська, 6);
• храм Святого Василія Великого (Вознесенський узвіз, 7).
   
Юліана Лавриш. Газета День 
Джерело:   КРЕДО

Немає коментарів:

Дописати коментар