ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

понеділок, 30 вересня 2013 р.

30.09.2013р. Б. / Папа: катехит зберігає пам’ять про Бога, щоб ділитися нею з іншими

pope mass
«Горе безжурним на Сіоні та безпечним на горі самарійській, що вилежуєтесь на слонових ложах» (Ам 6 1, 4). Ці слова з книги пророка Амоса, які «попереджають про небезпеку, що загрожує всім нам», стали основою проповіді Папи Франциска 29 вересня 2013 р.
 
Своє слово він виголосив під час Євхаристійного богослужіння у неділю, на площі св. Петра у Ватикані, яку вщент заповнили вірні. Значну частину з присутніх становили катехити, які з нагоди Року віри прибули на прощу, присвячену саме їм. У світлі біблійних читань цієї неділі Святіший Отець запропонував кілька думок про те, якою є автентичність катехита. 

Коментуючи наведені вище «жорсткі слова» пророка Амоса, Папа пояснив: небезпека, перед якою вони перестерігають, полягає у тому, щоб «зручно вмоститися», поставивши власний добробут на перше місце у своєму серці. Схожий досвід бачимо на прикладі євангельського багача, який одягався у дорогі шати та справляв щоденні бенкети, в той час, як біля його воріт лежав Лазар, який не мав нічого, щоб насититися. Багач не звертав на нього уваги, це його не стосувалося. «Якщо речі, гроші, світова марнота, стають центром життя, вони зв’язують нас, опановують нас, і ми втрачаємо свою автентичність», — сказав Святіший Отець. Він заувачив, що євангельський багач не має імені, про нього просто сказано: «багач». Його обличчям є те, що він має… 

У цьому контексті проповідник поставив запитання: «Як же таке може трапитися? Чому люди, а можливо, й ми самі, впадаємо у небезпеку замкнутися, покласти свою основу в речах, які, врешті-решт, викрадають наше обличчя, наше людське обличчя?» Це, за словами Папи, стається тоді, коли забуваємо про Бога. «Якщо забракне пам’яті про Бога, все зводиться до “я”, до мого добробуту. Життя, світ, ближні втрачають зміст, нічого не вартують, усе зводиться до одного виміру, яким є володіння», — зазначив Святіший Отець. Від додав: забуваючи про Бога, ми й самі втрачаємо зміст, втрачаємо своє обличчя, адже ми «створені на образ і подобу Бога, не речей, не ідолів». 

«Отож, — вів далі Вселенський Архиєрей, — дивлячись на вас, я запитую: ким є катехит? Це той, хто зберігає та підтримує пам’ять про Бога, зберігає її у собі та вміє розбудити її в інших людях. Це прекрасно: пам’ятати про Бога так, як Діва Марія, яка перед лицем чудесних Божих діянь у своєму житті не думає про почесті, престиж, багатства, не замикається у собі самій». Навпаки, прийнявши благовість від Ангела та зачавши Божого Сина, Богородиця пускається в дорогу до своєї родички Єлизавети, яка в похилому віці була при надії, йде для того, щоб їй допомогти. А під час зустрічі Її першим актом є «пам’ять про Боже діяння, про вірність Бога», тобто чудова пісня «Величай, душе моя, Господа». 

Папа зауважив, що у цій подячній пісні Марія розповідає також і свою особисту історію, історію своїх взаємин із Богом. «І так є з кожним із нас, із кожним християнином: віра вміщає саме пам’ять про історію Бога з нами, пам’ять про зустріч із Богом, який першим робить крок, творить і спасає, перемінює нас; віра — це пам’ять про Його слово, яке розігріває серце, про Його діла спасіння, якими Він дарує нам життя, очищає нас, піклується та живить. Катехит, — підсумував Святіший Отець, — це, власне, і є християнин, який кладе цю пам’ять на служіння звіщенню; не для того, щоб себе показати, не для того, щоб говорити про себе, але для того, щоб говорити про Бога, про Його любов та вірність». 

Таким чином, кетехит — це християнин, який носить у собі пам’ять про Бога, який дозволяє їй «провадити його протягом усього життя», а також уміє пробуджувати цю пам’ять у серцях ближніх. І це — вимогливе завдання, яке охоплює все життя. «Сам Катехизм, — додав Папа, — є нічим іншим, як пам’яттю про Бога, про Його діяння в історії, про те, що Він у Христі став близьким до нас, що Він присутній між нами у своєму слові, Святих Таїнствах, своїй Церкві та любові». 

Повертаючись до слів пророка Амоса «горе безжурним на Сіоні», Святіший Отець зазначив: спосіб, як не стати цими легковажними особами, що покладають надію на речі, знаходимо у вказівках з Послання святого Павла до Тимотея. Ці вказівки стосуються також і життєвого шляху катехита. Ось вони: шукай праведності, побожності, віри, любові, терпеливості, лагідності. «Катехит, — підсумував Папа Франциск,  — є людиною, яка пам’ятає про Бога, якщо підтримує постійні та живі взаємини з Ним; якщо є людиною віри, яка справді довіряє Богові, й на Ньому ґрунтується її впевненість; якщо є людиною милосердної любові, яка бачить в усіх братів; якщо є людиною терпеливості й витривалості, яка вміє виходити назустріч труднощам, випробуванням, поразкам зі спокоєм та надією на Господа; якщо є людиною лагідною, здатною зрозуміти і змилосердитися».
 
За матеріалами: Радіо Ватикану 

Джерело:   КРЕДО 

Немає коментарів:

Дописати коментар