ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

четвер, 12 вересня 2013 р.

12.09.2013р. Б. / Хто вірить в Бога, але не вірить в Церкву, той не вірить у себе самого

Загальна аудієнція
Образ матері є одним із найпромовистіших, які Другий Ватиканський Собор використав для того, щоб краще пояснити сутність Церкви. Що ж означає, що Церква є нашою матір’ю? Своїми думками на цю тему Папа Франциск поділився з учасниками загальної аудієнції, які у середу, 11 вересня, заповнили площу Святого Петра.
 
Святіший Отець виокремив три характеристики. Насамперед, мама народжує до життя. Так само й Церква, діянням Святого Духа, народжує нас у вірі. Очевидно, акт віри є персональним актом, особистою відповіддю Богові, але віру кожен з нас одержує від інших: в родині, в громаді. «Християнин не є островом! Ми не стаємо християнами в лабораторії, ми не стаємо християнами самі, завдяки власним силам, віра – це Божий дар, даний нам у Церкві та через Церкву», – сказав Папа, пояснюючи, що Церква передає нам цей дар у Хрещенні. Крім того, «наша приналежність до Церкви не є зовнішнім і формальним фактором», а – внутрішнім і життєвим. «До Церкви, – додав він, – не належимо, як належиться до якогось товариства, партії чи будь-якої іншої організації. Цей зв’язок є життєвим, таким, як з власною мамою».
Загальна аудієнція (4)
У цьому контексті Святіший Отець заохотив присутніх відповісти на запитання про те, чи ми вдячні батькам за дар життя, а Церкві – за те, що породила нас у вірі через Хрещення? І чи любимо Церкву так, як любиться маму, вміючи зрозуміти також і її недоліки та допомагаючи ставати кращою? А також запитав учасників зустрічі, хто з них пам’ятає про день свого Хрещення? «А тепер, – сказав Папа, – домашнє завдання: коли повернетеся додому, постарайтеся визначити дату свого Хрещення. Це добра нагода, щоб її відзначати, дякувати Богові за цей дар. Чи зробите це?», – запитав він, на що присутні хором дали ствердну відповідь. 

Наступним елементом, який виокремив Святіший Отець, є те, що мама не обмежується лише даванням життя, але також з великою турботою допомагає дітям зростати, годує їх, навчає, супроводжує своєю любов’ю навіть тоді, коли вони вже дорослі. Це означає також вміти виправляти, прощати, розуміти, бути близькою у стражданнях. Добра мама допомагає дітям вийти у світ, а не тримає їх під своїми крилами, як квочка курчат. І Церква робить те саме для нашого зростання у вірі: передає нам Боже слово, уділяє Святі Тайни, живить Пресвятою Євхаристією, приносить прощення у Сповіді, скріплює в стражданнях через Єлеопомазання. То ж чи відчуваю Церкву, як матір, яка допомагає мені зростати по-християнськи? 

Третім аспектом, на який звернув увагу Папа, є те, що у перших віках християнства було зрозуміло, що «Церква, будучи матір’ю християн, так би мовити, “роблячи” християн, одночасно, “зроблена” з них». Він підкреслив, що вона не є чимось відмінним від нас самих, кожен з нас є частинкою Церкви, а тому кожен повинен переживати її материнство. Зазначивши, що він іноді чув слова: «Вірю в Бога, але не в Церкву… Я чув, що Церква каже… Священики кажуть…», – Святіший Отець наголосив: «Священики – це одна річ, але Церква – це не лише священики: Церква – це всі ми. І якщо ти кажеш, що віриш у Бога, а не віриш в Церкву, то тим самим кажеш, що не віриш у себе самого. А це – протиріччя». А те, що всі, від новоохрещеної дитини до Папи, є «Церквою і є однаковими в Божих очах» означає, що всі «покликані співпрацювати в народженні у вірі нових християн, бути вихователями у вірі, звіщати Євангеліє». У цьому контексті Папа Франциск заохотив кожного відповісти в серці на запитання про те, що роблю для того, щоб інші могли прийняти віру, чи я плідний у своїй вірі, якою є моя участь у материнстві Церкви? 


За матеріалами: Радіо Ватикану  

Джерело:   КРЕДО

Немає коментарів:

Дописати коментар