ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

середа, 7 серпня 2013 р.

07.08.2013р. Б. / Віра і кінематограф: горизонти сенсів

П'єта, фільм
Італійське видавництво «Effatà» опублікувало книжку Франческо Джіральдо й Аріани Преведелло «Віра у сьогоднішньому кінематографі». У ній досліджуються «людські тривоги та надії» на підставі 14 кінофільмів.
 
Ініціатива видання належить італійській Католицькій асоціації кінематографістів і була задумана з нагоди Року Віри як посібник для катехизації та пастирських роздумів. У книжці розглядаються відомі кінороботи, що порушують тему віри: такі як «Небесне тіло», «Люди та боги», «Хто хоче бути коханим?», «Заповнити порожнечу» й інші. 

Кіно, навіть у наші дні, говорить про Бога набагато більше, аніж ми звикли вважати, і більше, ніж готові визнати самі кінематографісти. Тому що будь-які прояви культури само по собі відкриті для дослідження і можуть стати розповіддю, сповненою питань віри. Звичайно, у більшості випадків вони не дають відповіді. Але справжня проблема полягає не так у невирішених питаннях, як у тому, як саме вони поставлені. Тому що відповіді на них уже існують у зачатковій формі в самих питаннях, якщо лиш вони поставлені щиро й правильно. 

Автори посвятили свою працю не так отриманим рішенням та відповідям, залишаючи їх на розсуд читача, як значущості та якості питань, поставлених перед глядачем. Виходячи з твердження, що істина про людину та життя не є ексклюзивною прерогативою самих лише християн і що завжди існує довгий шлях пошуку, автори книжки впевнені, за словами з передмови (написав єпископ Мантуї та президент Асоціації Роберто Корсета): «З перипетій історії людей нашого часу розгортаються горизонти смислів, які виходять поза межі банального існування, аби нерідко представити себе образом Христа — «figurae Christi», — недосконалим і нерідко болісним, але сповненим значення». Деякі з розглянутих фільмів нескладні для розуміння, інші більш проблемні, як, наприклад, «Лурд» або «П’єта». 

У книжці Франческо Джіральдо й Ариани Преведелло для кожного з фільмів є модуль, який пропонує ключ для інтерпретації, але це завжди зроблено з повагою, без відкидання інших думок або інакшості сприйняття глядачів. Головна ідея книжки італійських авторів, за словами богослова Брунетто Сальварані у його дослідженні пастирського сприйняття фільмів, полягає в тому, що «християнську віру можна по-справжньому зрозуміти тільки розповідаючи історію».
 
За матеріалами: Радио Ватикана 

Джерело:   КРЕДО 

Немає коментарів:

Дописати коментар