ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

пʼятниця, 31 травня 2013 р.

31.05.2013р. Б. / 20 річниця від освячення Наріжного каменя у Вінниці


30 травня у парафії Покрова Пресвятої Богородиці УГКЦ м. Вінниці відбулася визначна подія: тут відзначали 20-у річницю від дня освячення Наріжного каменя під будівництво храму. Його, у той славний час відродження нашої Церкви, здійснив преосвященний Владика Филимон (Курчаба) на запрошення пароха отця Михайла Хрипи. Як Владика, так і отці, що започатковували місійну працю у самій Вінниці, як і у її околицях, належали до Згромадження Редемптористів, які ще з далекого підпілля перебували на поділлі і помаленьку формували Живу Церкву.

Урочисто відзначити цю подію приїхали сестри-монахині Непорочної Діви Марії Фатімської – сестра Святослава та Іванна Завійські (які на той час допомагали отцям опікуватися парафією), та їхні співсестри, також були сестри Каносіянки, але головним гостем та окрасою цього свята став Високопреосвященний Владика Ігор (Возьняк), Архиєпископ і Митрополит Львівський. Він не їхав у Вінницю, щоб просто привітати отців та парафіян зі святом, але їхав додому, щоб знову у спогадах повернутися у ті світлі часи, коли ще з далеких 80-х років мав нагоду тут проживати, а у пізнішому часі і служити тут як священик. Його обличчя випромінювало надзвичайну радість, коли бачив обличчя знайомих людей, яких він, на диво усім, пам’ятає і досі навіть по-прізвищах.

Розпочалося святкування урочистою Архиєрейською Божественною Літургією, яку очолив Владика Ігор, у співслужінні отців Воплоченого Слова, які зараз опікуються парафією у Вінниці, також місцевого отця-декана Миколая Дуркальця та інших запрошених на спільне свято отців. Особливим гостем також був о. Владіслав Халупʼяк, тодішній настоятель Римо-католицького костелу де вперше відбулася офіційна Служба Божа вінницьких Греко-католиків.

Після Літургії відбулася Панахида, у якій пом’янули всіх, що в особливіший спосіб прилучилися до формування парафії чи будівництва храму, але за Божим велінням відійшли у вічність, не діждавшися цього свята.

Після цього Владика отримав чимало привітань від парафіян, а головними подарунками були вірш, написаний з нагоди його приїзду а також картина, на якій зображена наша церква у Вінниці, які завжди будуть нагадувати Владиці ті часи, коли він перебував тут, ділячися з місцевими жителями своїм служінням.

Пізніше о. Григорій Рогацький, ВС, настоятель храму, представив Владиці та всім вірним, яких у цей день зібралося чимало, два банери, підготовані напередодні, на одному з яких було представлено коротку передісторію освячення Наріжного каменя, а на другому розписано саму подію освячення каменя та викладено наступні кроки у спорудженні храму.



ІСТОРИЧНА ДОВІДКА:
Священики, які служили у Вінниці до освячення Наріжного каменя:
о. Григорій Мисак, ЧНІ;
о. Богдан Оріщук, ЧНІ;
о. Ігор Возьняк, ЧНІ (тепер Архиєпископ і Митрополит Львівський);
о. Володимир Баран, ЧНІ;
о. Григорій Цимбал (в часі заслання він 7 років проживав у одній камері з Патріархом Йосифом Сліпим);
о. Михайло Хрипа, ЧНІ – власне за час якого і відбувалася згадувана подія.
Сестри-монахині, що допомагали отцям у парафіяльній праці:
с. Вікторія Снігурська;
с. Святослава Завійська;
с. Іванна Завійська;
с. Агафія Скрегунець.



Джерело:  Воїни Христа Царя

Немає коментарів:

Дописати коментар