ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

неділя, 19 травня 2013 р.

19.05.2013р. Б. / Папа Франциск: у сучасному світі більше мучеників, ніж це було у перших віках хриcтиянства


Бути християнами відважними, не, так би мовити, накрохмаленими, будувати культуру зустрічі, по-справжньому допомагати ближному, особливо сім’ям, які перебувають у важких ситуаціях, в чому полягає віра і і як її донести до людей наших часів, переслідування християн в сучасному світі – всі ці питання заторкнув Папа Франциск під час вечірнього чування з членами церковних рухів, нових спільнот, асоціацій та товариств мирян, що відбулось у суботу 18 травня 2013 року.
 
Майже 200 тисяч членів різних церковних рухів з усього світу, які, переважно, виникли після ІІ Ватиканського Собору, але також і набагато старших, як Скаути чи Католицька Акція, зібрались у Ватикані з нагоди Року Віри, щоб молитись разом з Святішим Отцем за оновлення Церкви. Президент Папської Ради в справх нової євангелізації, архиєпископ Ріно Фізікелла, представляючи Папі по вінця заповнену площу Святого Петра, зазначив, що вони представляють весь світ і є представниками тогож що є найкращим у Церкві, свідчачи сучасному світові, що неможливо жити без Ісуса Христа, а в наші часи, більше, ніж будь-коли, потрібно відважних свідків Євангелія.
 
Члени Руху Фоколапів, Оновлення у Святому Дусі, Неокатехументальної дороги, Рухів «Спільність і визволення», «Нові Горизонти», спільноти Святого Еґідія, парафіяльні активісти ділились своїми свідченнями, розповідаючи про те, як зуміли подолати сімейні труднощі, про перехід від життя, далекого від віри і Церкви, до зустрічі з Христом, до звіщення Євангелія в середовищі, в якому працюють чи вчаться, до зустрічі з Христом в обличчі бідних.
 
Потім Джон Уотерс, ірландський письменник і журналіст, який довгими роками шукав свободи поза Богом, був невільником алкоголю, розповів, як завдяки друзям відкрив шлях до Бога і внутрішнього визволення.
 
Поль Бхатті, рідний брат Шахбаза Бхатті, міністра з питань релігійних меншин Пакистану, вбитого 2011 року, коли він мав 43 роки, представив драматичну ситуацію християн в країні. Він пригадав глибоку віру, яка оживляла життя його брата, та запевнив, що пакистанські католики прагнуть наслідувати приклад Шахбаза Бхатті. «У моїй країні, – сказав він, – християни становлять невелику меншість, дуже убогу. Нашим багатством є віра в Христа, любов до Євангелія, єдність з матір’ю-Церквою. Ми часто стаємо жертвами дискримінації та насилля. Але, як учні Христа, хочемо бути людьми миру. Хочемо з любов’ю свідчити нашу віру в Христа». Поль Бхатті закликав молитись за переслідуваних пакистанстанців.
 
Настала хвилина очікуваного діалогу між Святішим Отцем і тисячами присутніх. Не прочитана проповідь, а спонтанна відповідь на чотири питання, перше з яких стосувалось того, звідки він черпає впевненість віри.
 
Відповідаючи на це питання, Папа Франциск підкреслив роль своєї бабусі, відяка була його першою вчителькою віри. Вона вчила його, що означає вірити, водила до храму. Вона, як дуже багато бабусь та матерів, з любов’ю передавала віру в родині.
 
Святіший Отець розповів також і про своє покликання до священичого життя, яке він відчув під час сповіді 21 вересня 1953 року, збагнувщи, що Господь Бог на нього чекає і що він повинен стати священиком. Віра зроджується з контакту з Господом Богом, сказав Папа, підкреслючи важливість Пресвятої Євхаристійїта молитви на Вервиці.
 
Наступне питання поставила одна вчителька, запитавши, як передавати віру, щоб вона знайшла шлях до серця сучасної людини.
 
Ісус Христос, молитва і свідчення – ось три елементи успішної євангелізації, на які вказав Святіший Отець. Найважливішим є Ісус Христос. Все інше має другорядне значення. «Будемо справжніми євангелізатрами не тоді, коли самі обмірковуємо та опрацьовуємо стратегії, але, коли дозволимо, щоб Христос взяв нас за руку і був нашим провідником», – сказав Папа, одночасно вказуючи, що ніяка діяльність не має значення без молитви. Вдивлятись у Боже обличчя та усвідомлювати, що Він на нас дивиться, нас зміцнює, є з нами. А третім елементом є особисте свідчення. Не треба забувати, що святі були свідками віри. Свідчення не означає багатомовності, але втілення Євангелія у дісність щоденного життя. «Сьогоднішньому світові потрібні не настільки вчителі, як свідки», – підкреслив Святіший Отець.
 
На третє питання, як можемо бути Церквою убогою і для убогих, який вклоад можемо дати, беручи до уваги серйозну кризу, яку переживає світ, Папа Франциск відповів, що найпершим внеском є жити Євангелієм. Він ще раз пригадав, що Церква не є політичним рухом, ані добре організованою структурою, чи неурядовою організацією, але, за словами Ісуса Христа, сіллю землі і світлом світу, вона покликана дати свічення братньої любові, солідарності, взаємоподілу.
 
Святіший Отець вказав на небезпеку зосереджуватись тільки на успішності, в той час, коли потрібно звіщення, потрібно свідчення. Церква повинна бути відкритою і виходити на периферії людського існування. Папа наголосив, що убогість не є ідеологічною категорією, але богословською, вказуючи на убозтво Ісуса Христа. Він окремо підкреслив, що даючи милостиню, треба мати мужність дивитись в очі бідного, доторкнутись до його долоні, а не бездушно кинути гроші, адже через цю людину доторкаємось до страждаючого Христового тіла.
 
Відповідаючи на четверте питання, що стосувалось того, як визнавати віру в обличчі переслідвань, загрози життю та як допомогти людям, що живуть у таких ситуаціях, Святіший Отець, наголошуючи, що у сучасному світі більше мучеників, ніж це було у перших віках хрситиянства, вказав, що звіщення Євангелія завжди супроводжує мучеництво й страждання. Мучеництво не є поразкою – це найвища форма свідчення. Папа додав, що часто переслідвання християн не мають релігійної основи, але політичну чи суспільну та закликав щоденно молитись за перслідуваних та страждаючих за віру.

Молитовне чування завершилось спільним визнанням віри.

Текст із сторінки http://uk.radiovaticana.va

Джерело:    Воїни Христа Царя

Немає коментарів:

Дописати коментар