ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

понеділок, 8 квітня 2013 р.

08.04.2013р. Б. / Папа: Бог не спалює мости


 

«Бог завжди на нас чекає. Він не втомлюється чекати», – ця думка стала лейтмотивом проповіді Папи Франциска у неділю Божого Милосердя. 7 квітня відбулось урочисте введення нещодавно обраного єпископа Риму на катедральний престол у латеранській базиліці Святого Йоана, яка є катедрою Римської дієцезії.
 
на цьому наголосив Папа Франциск, проповідуючи під час першої своєї Служби Божої в латеранській базиліці Святого Йоана, яка є катедрою Римської дієцезії. У неділю, 7 квітня, коли Церква вшановувала Боже Милосердя, відбулося урочисте введення нещодавно обраного Єпископа Риму на катедральний престол, під час якого представники різних церковних станів склали своєму єпископові присягу послуху та пошани. 

«З великою радістю вперше відправляю Євхаристійне богослужіння у цій Латеранській базиліці, катедрі Єпископа Риму. «Якою ж прекрасною, – сказав він, – є ця дійсність віри для нашого життя: милосердя Бога! Настільки велика, настільки глибока любов Бога до нас, яка ніколи не зменшується, завжди хапає нас за руку та підводить нас, підтримує і провадить».

У світлі євангельських читань Святіший Отець зазначив, що досвід цього милосердя зазнав апостол Тома, який не повірив спочатку, якому не вистачило Христової обітниці: «На третій день воскресну!» Але Ісус виявляє терпеливість, не залишає учня в невірстві, дає йому час та можливість пересвідчитися. Можемо згадати і про святого Петра, який тричі відрікся від Ісуса, але зустрівшись з Його поглядом, розплакався та розкаявся. Сумні учні, які втративши надію, йшли до Емаусу... Ісус не залишає їх, подорожує з ними, терпеливо пояснює Писання та зупиняється на трапезу з ними. «Таким є, – наголосив Папа Франциск, – Божий стиль: Він не є нетерплячим, як ми, які часто бажаємо всього і відразу, також і від людей. Бог терпеливий з нами, тому що любить нас, а той, хто любить – той розуміє, надіється, додає віри, не залишає, не спалює мости, вміє прощати. Пам’ятаймо завжди в нашому християнському житті: Бог завжди чекає нас, навіть тоді, коли ми віддалилися від нього! Він ніколи не є далеко, і якщо повернемося до Нього, Він готовий нас обійняти». 

У цьому контексті Папа пригадав також притчу про милосердного Батька, яка, за словами Святішого Отця, вражає його, завжди пробуджуючи велику надію. Батько не забув збунтованого сина, чекав його в кожній хвилині, він завжди був у його серці, як син. «Бог завжди на нас чекає, Він не втомлюється. Ісус показує нам цю милосердну Божу терпеливість, щоб ми завжди віднаходили довіру та надію!» 

Також Папа Франциск звернув увагу на ще однин важливий аспект: «Божа терпеливість повинна зустріти в нас відвагу повернутися до Нього, не зважаючи на те, яка б помилка, який би гріх, не існував у нашому житті». Ісус запросив апостола Тому доторкнутися Своїх ран. «Також і ми, – сказав Святіший Отець, – можемо увійти в Ісусові рани, можемо дійсно до Нього доторкнутися; а це стається щоразу, коли ми з вірою приймаємо Святі Тайни». Святий Тома збагнув, що в цих ранах виявляється безмежна любов Христового серця. Святий Бернард навчав: «На що можу розраховувати? На свої заслуги? Але моїми заслугами є Боже милосердя. Мені дійсно не бракує заслуг, але доти, доки Він багатий милосердям. А оскільки Господні ласки є численними; то і я принесу рясні заслуги». За словами Папи, це дуже важливо: відвага ввіритися милосердю Ісуса, довіритися Його терпеливості. 

Але хтось може подумати: мій гріх настільки великий, що я не маю відваги повернутися, думати про те, «Бог може мене прийняти, що Він чекає саме на мене». «Але Бог, – наголосив проповідник, – чекає саме тебе, вимагає від тебе лише відваги підійти до Нього», бо для Бога «ми важливі, навіть більше, ми є найважливішим, що Він має, навіть якщо ми грішники, то є тим, що Йому найбільше лежить на серці». 

Святіший Отець зазначив, що відразу після гріхопадіння Адам відчуває сором, відчуває тягар свого вчинку, але Бог не залишає його. Хоч в цей момент розпочинається відхід людини від Бога, відразу з’являється обітниця повернення. Творець відразу починає шукати Своє створіння. І саме «відчуваючи свій гріх, дивлячись на свій гріх, я можу побачити й зустріти Боже милосердя, Його любов, та піти до Нього, щоб отримати прощення». 

«Дорогі брати й сестри, – закликав на завершення Папа Франциск, – дозвольмо, щоб нас огорнуло милосердя Бога, маймо довір’я до Його терпеливості, яка завжди дає нам час; маймо відвагу повернутися до Його дому, замешкати в ранах Його любові, дозволяючи Йому любити нас, зустрічатись з Його милосердям у Святих Тайнах. Тоді відчуємо Його лагідність, таку прекрасну, відчуємо Його обійми й також будемо більш здатними до милосердя, терпеливості, прощення та любові». 

За матеріалами: Радіо Ватикан

Джерело:    КРЕДО

Немає коментарів:

Дописати коментар