ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

субота, 2 березня 2013 р.

02.03.2013р. Б. / Розпорядок богослужінь похорону владики Юліяна Вороновського


28 лютого, о 18.35, на 77-му році життя, 45-му році священства, 27-му році єпископства відійшов до вічності Владика Юліан (Вороновський), вислужений єпископ Самбірсько-Дрогобицької єпархії.
 
Пригадуємо, що 17 лютого Владику Юліана прооперували і він знаходився у реанімаційному відділені Львівської обласної лікарні.
 
Розпорядок похоронних відправ:
 
м. Дрогобич
 
П’ятниця, 1 березня:
01.15 – виставлення тіла у Катедральному Соборі Пресвятої Трійці.
18.00 – Парастас. Читання Євангелія.
 
Субота, 2 березня:
12.00 – Божественна Літургія за упокій архиєрея. Читання Євангелія.
18.00 – Відспівання Чину архиєрейського похорону. Читання Євангелія.
 
Неділя, 3 березня:
18.00 – Відспівання Чину архиєрейського похорону. Читання Євангелія.
 
Понеділок, 4 березня:
10.00 – Соборова архиєрейська Божественна Літургія. Останнє цілування. Похоронна процесія м. Дрогобичем до храму Преображення Господнього (вул. Стрийська, 173). Громадська панахида. Перевезення тіла до Святоуспенської Унівської лаври.
 
с. Унів
18.00 – виставлення тіла в Лаврі. Відспівання монашого похорону. Читання Євангелія.
 
Вівторок, 5 березня:
10.00 – Соборова архиєрейська Божественна Літургія. Останнє цілування. Поховання на Чернечій горі Святоуспенської Унівської лаври.
 
Додаток:
 
Владика Юліан (Вороновський) народився 5 травня 1936 року в с. Гумниська Бузького району на Львівщині в сім'ї Івана та Ксенії з роду Костишин. Після закінчення середньої школи вступив до Українського поліграфічного інституту у Львові, котрий закінчив у 1961 році зі спеціальністю інженера-технолога поліграфічного виробництва. Упродовж п'ятнадцяти років працював на різних посадах від інженера до начальника відділу в Проектно-конструкторському інституті у Львові. Відтак через віровизнання змушений був звільнитися і перейти на просту роботу в котельню, де працював до часу виходу УГКЦ із підпілля.
 
У 1958 році вступив до монастиря Студійського уставу підпільної Української Греко-Католицької Церкви. Будучи монахом і працюючи на державній роботі, навчався у підпільній Духовній семінарії, що діяла у Львові.
 
27 жовтня 1968 року у Львові був висвячений Митрополитом Василем (Величковським) на ієрея. Відтоді виконував служіння священика підпільної УГКЦ, будучи настоятелем, а опісля ігуменом монастиря Студійського уставу.
 
30 вересня 1986 року отримав єпископські свячення [святитель Архиєпископ Володимир(Стернюк)]. Відтак був призначений єпископом-помічником місцеблюстителя Львівської архиєпархії. У 1991 році став архимандритом монастиря Студійського уставу і ректором Львівської духовної семінарії Святого Духа.
 
У квітні 1993 року йому доручено адміністрування новоутвореної Самбірсько-Дрогобицької єпархії, а 17 квітня 1994 року відбулася його інтронізація на Правлячого єпископа цієї єпархії.
 
27 жовтня 2011 року повідомлено, що Блаженніший Святослав (Шевчук) за згодою Синоду Єпископів УГКЦ прийняв зречення Владики Юліана з уряду Єпарха Самбірсько-Дрогобицького. Відтоді Владика Юліан став вислуженим єпископом Самбірсько-Дрогобицьким.

Джерела: Департамент інформації УГКЦ

Воїни Христа Царя

1 коментар:

  1. Попри те, що завжди сумно розлучатися з друзями, а тим більше з таким, яким був для нас бл.п. Владика Юліан (Вороновський), ми віримо, що він пішов по небесну винагороду, бо завжди вмів, ласкою Божою, бути всім - для всіх.

    Мені, негідному р.Б. Леоніду, пощастило не тільки просто познайомитися з Владикою, але й подружитися з ним, бо в періоді часу між 1997-2001рр., я часто звертався до нього у різних потребах, як у духовних (прохання про призначення о.Василя Пукія на капелана Верхньо-Дністровського Куреня ГСПО "ТРИЗУБ" ім. С. Бандери) так і матеріальних (як староста громади, маючи доручення від парафії Преображення Господнього м. Кам'янського (Дніпродзержинська), збирав грошові пожертви на оплату пакету документів про виділення земельної ділянки під будову храму), а також інших церковно-богослужебних речей, книг, молитовників, молитвословів, брошур, тощо.

    Навіть неможливо перелічити тут, всіє багатогранної допомоги, яку Владика завжди надавав, розуміючи, що Схід України, це - передній край фронту для УГКЦ і робив все необхідне, щоб реально допомогти у національно-духовному відродженні душ українців, сплюндрованих безбожним, московсько-більшовицьким лихоліттям.

    Вічна пам'ять Вдадиці Юліану і наша щира молитва за нього до Господа нашого, Ісуса Христа і Пресвятої Богородиці, щоб Вони, своєю ласкою й невимовним милосердям, прийняли його до себе й винагородили у Царстві Вічного Буття.

    р.Б. Леонід.

    ВідповістиВидалити