ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

понеділок, 4 лютого 2013 р.

04.02.2013р. Б. / Папа: Справжній пророк слухає Бога, а не людей




Ісус прийшов не шукати людської згоди, а звіщати істину. На цьому наголосив Бенедикт XVI у своєму повчанні, виголошеному перед молитвою «Ангел Господній» у неділю, 3 лютого. Промовляючи опівдні до вірних, зібраних на площі святого Петра, Папа прокоментував уривок із 4-го розділу Євангелія від Луки, де йдеться про проповідування Христа у синагозі в Назареті.
 
Папа розпочав від того, що після деякого часу відсутності Ісус повернувся до рідного міста в новій якості: під час суботньої молитви Він прочитав уривок із пророка Ісаї про Месію та оголосив про здійснення пророцтва, вказуючи на себе як на того, про кого говорив пророк. Це викликало замішання серед назаретян, які, з одного боку, були «зчудовані словами благодаті, що виходили з Його уст», але з іншого – дуже добре Його знали. «Чи ж не є він сином Йосифа?» – запитували вони, вважаючи Його слова самозванством: мовляв, на що може претендувати отой тесля з Назарету. 

І, знаючи цю замкненість, – зауважив Святіший Отець, – підтверджену прислів’ям, яке каже, що «жодного пророка не приймають у його батьківщині», Ісус промовляє до людей, зібраних у синагозі, слова, що звучать як провокація, пригадуючи про те, як великі пророки Ілля та Єлисей чинили чуда для не ізраїльтян, - аби показати, що іноді більшу віру можна зустріти поза вибраним народом. Реакція була однодушною. Всі підвелися й вивели Ісуса з синагоги і навіть намагалися скинути Його зі скелі. «У цій ситуації, – сказав Бенедикт XVI, – виникає спонтанне запитання: чому Ісус вирішив спровокувати цей розрив? Спершу люди були зачаровані Ним, і Він міг би здобути певну підтримку... Але саме в цьому й полягає суть справи: Ісус прийшов не людської згоди шукати, але, – як Він пізніше сам скаже Пилатові, – щоб «свідчити істину». Справжній пророк слухає Бога, а не інших, і стає на служіння істині, готовий за це платити найвищу ціну». 

Так, це правда, зауважив далі Папа, що Ісус є «пророком любові», але «любов має свою істину», й навіть більше: «любов та істина – це два імені тієї самої дійсності, два імені Бога». Святий Павло у Посланні до Коринтян пише, що «любов не заздрить, не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла, не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою». «Вірити в Бога означає зректися власних пересудів та прийняти конкретне обличчя, в якому Він об’явився, – людину Ісуса з Назарету», – зазначив Святіший Отець, додаючи, що цей шлях провадить також і до того, щоб розпізнавати Христа і служити Йому в ближніх. Прикладом цього, за словами Бенедикта XVI, є Пречиста Діва Марія. 

За матеріалами: Радіо Ватикан

Джерело:    КРЕДО

Немає коментарів:

Дописати коментар