ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

середа, 2 січня 2013 р.

02.01.2013р. Б. / Чотири причини довіряти Богові



 
Лист брата Алоїза до учасників паломництва Тезе
 
З 28 грудня 2012 року по 2 січня 2013-го в Римі відбувається традиційне «Паломництво довіри», організоване екуменічною спільнотою Тезе. Її настоятель, брат Алоїз, звернувся до учасників зустрічі з листом під назвою «Чотири причини довіряти  Богові». Ці чотири причини він пропонує шукати у чотирьох напрямках. Перший – «разом  говорити про наш духовний шлях», намагаючись відповісти на питання: у чому сенс життя? Як ми поводимося перед лицем страждання і смерті? Що нам дає радість життя? Відповіді на ці питання не можуть бути готовими формулюваннями: кожен має знайти свою власну відповідь. 

Питання про Бога, зазначає брат Алоїз, не зникло з горизонту, але сьогодні кардинально змінився спосіб відповідати на нього. Індивідуальність стала головним аспектом нашої епохи, і це має свої позитивні сторони: підкреслюється цінність людської особи, її свобода, незалежність. Бога неможливо замкнути в рамках концепції. Ніхто не бачив Бога, однак в Ісусі ми Його споглядаємо: Ісус – це істинний Бог та істинна людина, без будь-яких поділів. Ісус відкриває нам серце Бога: Бог – не суддя, а Той, хто любить. Його імена – Отець, Син, Святий Дух – говорять про те, що Бог – це спілкування, єдність, діалог, любов. 

Другий шлях довіри  Богові – це «шукати, де можна знайти Христа». Ісус не навчав нас якоїсь теорії, Він прожив життя, таке само, як наше, лише з однією відмінністю: в Ньому любов Бога нічим не була затьмарена. Але вже за Його життя багато хто не довіряв Йому, кажучи, що Він робить себе рівним Богові. Ніхто не зобов’язаний вірити у Нього Але віра – це не просто почуття, це й акт розуму. Ми маємо прийняти усвідомлене рішення, давши відповідь на питання: що робить Ісуса гідним довіри? Чому понад дві тисячі років люди слідують за Ним? Ісус нікому нічого не нав’язував: Він тільки йшов назустріч усім сказати, що Бог поруч. Він довіряв людям, яким суспільство відмовило в довірі, – повертаючи їм гідність. Понині Ісус запитує: «Хто Я для вас?» У новому році, пише брат Алоїз, давайте знайдемо конкретні можливості для реалізації видимої єдності всіх, хто вірує в Христа. Ми можемо зустріти Його в тих, хто Йому довіряє. Можемо запитати інших, що в їхньому житті змінила зустріч із Христом, або звернутися до історій свідків: Матері Терези, Франциска Ассізького, Олександра Меня і багатьох інших. 

Третій шлях до довіри – це відповідь на питання, «як саме довіритися Богові». Наша стабільність, наш вихідний пункт не залежить від наших успіхів чи невдач, але полягає в Тому, хто нас любить. Кожна людина має свій внутрішній світ, у якому змішані світло й тіні, радість і страх, довіра й сумнів. Але коли ми любимо і знаємо, що люблять нас, то бачимо, що життя прекрасне. Ці моменти нас інколи захоплюють зненацька, настають посеред страждань, як світло, що спалахує зовні. Віра не скасовує всіх наших внутрішніх протиріч, але Святий Дух допомагає нам жити у радості й любові. 

І, нарешті, останній пункт: перемігши страх, відкритися майбутньому і відкритися до інших. Віра не замикає на собі, а провадить до довіри. Євангеліє вселяє в нас надію, що ми побачимо Христа ще за нашого життя. Довіра не наївна: вона усвідомлює зло, присутнє у людстві, у самому нашому серці. Але вона не забуває, що Христос прийшов для всіх. Довіра до Бога дозволяє нам по-новому поглянути на себе, на інших, на світ, на майбутнє: поглядом вдячним і сповненим надії. 


За матеріалами: Радио Ватикана

Джерело:     КРЕДО

Немає коментарів:

Дописати коментар