ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

пʼятниця, 30 листопада 2012 р.

30.11.2012р. Б. / Префект Конгрегації науки віри про єретичну інтерпретацію Собору


За словами Архиєпископа Герхарда Людвіга Мюллера, традиціоналісти виявляють брак ортодоксії, коли говорять про ІІ Ватиканський Собор як про «зиму Католицької Церкви». Ті, хто вважає ІІ Ватиканський Собор відхиленням від Церковної Традиції, «єретично інтерпретують» цю величну церковну подію. І цю доктринальну помилку роблять не лише модерні новатори: її також допускаються нео-традиціоналісти, які вважають, що Cобор повернувся спиною до «традиційної Церкви». 
 
Такі зауваження Префект Конгрегації Науки Віри висловив 28 листопада в часі презентації сьомого тому німецької редакції книги Йосифа Ратцінгера “Opera Omnia”, систематичної колекції праць Папи-богослова, присвяченої Соборові і документам, які стали його плодами.
 

Під час презентації глава доктринальної дикастерії чітко підкреслив, що єдиною правовірною інтерпретацією ІІ Ватиканського Собору є бачення його як нагоди до реформи і онови, даної Богом. Така герменевтика враховує «нерозривну єдність між Святим Письмом, цілісною і повною Традицією і Вчительським Урядом Церкви, який своє найвище вираження має у Соборі, очоленому Наступником святого Петра як видимим главою Церкви».
 

Кардинал порівняв це «єдине правовірне тлумачення» з «єретичним тлумаченням», яке він окреслив як «герменевтику розколу, як на прогресивістському, так і на традиціоналістському франтах». За словами префекта, два ці напрями об’єднує спільне відкидання Собору: «Прогресивісти хочуть залишити його позаду, наче він був фазою, яку треба відкинути з метою руху в напрямі до іншої Церкви; традиціоналісти ж не хочуть рухатись в напрямі такої Церкви».
 

У своїй промові Архиєпископ Мюллер описав вклад Йосифа Ратцінгера, спочатку як богослова під час актуальних соборових засідань (в тому числі як радник кардинала Джозефа Фрінгса) а тоді протягом довгих і непростих фаз приймання соборового навчання. «Це був час великих очікувань. Мало статись щось велике» - написав Бенедикт XVI  в передмові до презентованого німецького видання.

За матеріалами: lastampa.it

Джерело:   Воїни Христа Царя

Немає коментарів:

Дописати коментар