ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

середа, 24 жовтня 2012 р.

24.10.2012р. Б. / Запрошуємо всіх православних вірних до Свято-Духівського храму, аби разом поклонитися Холмській іконі Божої Матері (Дніпропетровськ)

Холмська ікона Божої Матері у Свято-Духівському храмі

holmskaНаприкінці жовтня 2012 року до Дніпропетровська прибуває Холмська чудотворна ікона Божої Матері. Перебуватиме вона також і у Свято-Духівському храмі. Подаємо до уваги наших читачів історію цієї ікони.

Холмська Чудотворна ікона Божої Матері — одна з найвідоміших у християн. Такої трагічної і водночас славної історії, сповненої таємниць і легенд, не має жодна ікона християнського світу.

За однією з легенд, ікону написав святий Євангеліст Лука. Історії і чудотворенням ікони багато сторінок присвятив у своїх книгах Яків Суша. Він перший виявив, що написана ікона на дошці кипарису, чим підтвердив, що походить вона з півдня. Позаяк для людини ХVII століття кипарис був символом вічності, Яків Суша докладно описує специфічний запах кипарисової дошки. Інші історичні джерела розповідають, що до Києва її привіз князь Володимир з Візантії, прийнявши там християнство, а ще — що святиня належала як посаг царівні Анні, нареченій князя Володимира. Останній же поставив ікону в побудованому у 1001 році Богородичному Соборі у Холмі.

Літописи стверджують, що місто Холм відбудував у 1223 році князь Данило Галицький. На високому пагорбі, як засвідчує історія, був збудований величний храм. «І прикрасив же ікони, принесені з Києва, камінням коштовним і бісером… І Спаса, Пречисту Богородицю, що йому сестра Федора дала з монастиря Св. Федора…» Серед подарованих ікон нібито й був образ Богородиці Холмської. Вже тоді іконі приписувалась чудотворна сила. Її заступництвом Холм був врятований від орд Батия у 1240 році, а через 19 років татари теж не змогли взяти місто. Лише в 1261 році монголо-татари захопили православний собор, забрали з ікони дорогі шати і кинули її у руїнах храму…

У 1651 році, коли поляки порушили Зборівську угоду, укладену Богданом Хмельницьким та польським королем Яном Казиміром, останній, за порадою Якова Суші — керуючого уніатською Холмською єпархією,— відбирає у православних християн Чудотворний образ Богородиці, і вона бере участь у поході та битві польської шляхти проти козаків під Берестечком.

Та повернімося до подій, які передують тому. Віднайшли ікону в руїнах храму лише через 100 років, а невдовзі вона знову постала там у своїй величності та святості. У 1628 році Холмський уніатський єпископ Мефодій Терлецький — людина високоосвічена і прогресивна — збирає свідчення чудотворень Пресвятої Богородиці. Згодом він створив комісію для їх вивчення, і невдовзі світ побачила книга Якова Суші, який тоді ще керував Духовною уніатською гімназією, у якій було докладно описано святиню і дано перелік створених нею чудес. Оцінюючи роботу творця ікони, Яків Суша пише, що автору вдалося створити незвичайний образ: Марія на іконі — поважна, викликає священний трепет, і водночас — приємна, проникає в серця людей і стимулює до молитви.

Польське військо перемогло під Берестечком і приписало свою перемогу образу Богородиці, за що після перемоги король Речі Посполитої Ян Казимир з великими почестями вніс ікону до Варшави у каплицю королівського палацу. На знак вдячності відновив Холмську уніатську кафедру, де керуючим було призначено єпископа Якова Сушу. Він і подбав про те, щоб 1652 року ікону було знову урочисто перенесено до Холма.

У 1720—1750 роках на святкування столітньої перемоги поляків під Берестечком гданський ювелір Жоде створив срібну плиту з барельєфним зображенням батальної сцени. У її центрі було зображено ікону Холмської Богоматері, а перед нею стояли навколішки король Ян Казимир та єпископ Яків Суша…

1875 року царський уряд Росії скасовує унію з Римом, й ікона повертається у лоно православ’я. В 1915 році під час окупації Холма Австрією ікона потрапляє в Москву, а після проголошення Української Народної Республіки у 1918 році переїжджає до Києва у церкву Флорівського монастиря.

Більшовики під приводом допомоги голодуючим конфісковували церковні цінності, тому святиня була винесена з монастиря і переховувалась у приватних осіб. На подальшу долю ікони проливає світло архівний документ, виявлений протоієреєм, професором Юрієм Мициком в архіві консисторії УПЦ у Вінніпезі (Канада) у фонді митрополита Іларіона (Івана Огієнка). Відома дослідниця історії України та історії Української Православної Церкви професор Наталя Полонська-Василенко (1884—1973) писала в листі Івану Огієнку, що ікона переховувалась у її київській квартирі. Коли квартиру цієї жінки почали відвідувати співробітники ҐПУ, її приятель з Холма забрав ікону до себе, і боячись, що конфіскують, розібрав на дошки й віддав їх у різні руки. Прикраси ж ікони були реквізовані при арешті холмського патріота.

Коли на окупованій гітлерівцями території знову почала діяти Холмська православна єпархія, її очолив (тоді ще архиєпископ) Іван Огієнко. Завдяки йому ікона була віднайдена і в 1943 році знову постала в Холмі. Та недовго довелось їй прикрашати собор: буремні роки війни і повоєнного лихоліття зробили свою чорну справу — сліди святині загубилися… Православний світ змирився з думкою, що ікону втрачено назавжди. Та восени 2000 року, ніби на честь її 1000-ліття, православний світ приголомшила приємна звістка — ікона жива! Надія Горлицька зберігала її 55 років і записала нову сторінку у легендарне життя Холмської Богоматері. Під час операції «Вісла» був підпалений вагон з майном Івана Огієнка в залізничному ешелоні неподалік Холма. Місцевий український священик Гаврило Коробчук, знаючи про це, послав на згарище свою доньку Надію. Вона й відшукала серед недогарків не зачеплену вогнем ікону. З оповіді Надії Горлицької (Коробчук), у 1979 році ікону намагалися «відновити». За цю складну роботу взявся «реставратор», що був надто далекий від основ іконопису та елементів реставрації. Тло і поля ікони він записав бронзовою фарбою, яка невдовзі окислилась. Запис був виконаний поверх потемнілого й пошкодженого століттями живопису. «Реставратор» заклеїв лицевий бік ікони прозорою плівкою, яка з часом зліпилася з шаром фарби. Лише основа ікони — три кипарисові дошки, золоті прикраси у вигляді трьох прямокутних пластин, стилізований рослинний орнамент та деякі інші елементи живопису свідчили про давнє походження ікони. Нині вона розчищена від поверхневих нашарувань настільки, що є можливість судити про цю пам’ятку як про твір давнього мистецтва.

Багато писемних джерел зі словесними описами ікони допоможуть появі на світ зображення Богородиці, яка на правій руці тримає Христа — немовля з піднятою правою рукою та сувоєм у лівій руці. Богородиця зображена до стегон, голова її злегка нахилена у бік Христа. Таке зображення цілковито збігається з описами ікони, залишеними Яковом Сушею у книзі «Втретє воскреслий Фенікс», та з описом Холмського православного братства. Характер пошкодженого живопису теж цілком збігається з описами: на лівому плечі є сліди від ударів шаблі, а на правій руці — від стріли. Ікона неодноразово потрапляла в екстремальні умови: від поля бою до частих переміщень та переховувань, розбиралась на частини і слугувала хоругвою, про що свідчать п’ять наскрізних отворів праворуч. Усе це схиляє до того, що волинські реставратори мають справу з оригіналом Чудотворної ікони Холмської Богородиці. Незабаром, пройшовши земний шлях довжиною у 1000 років, вона постане перед відвідувачами єдиного в Україні Музею Волинської ікони. Експонується вона й тепер, щоправда у такому вигляді, якою її читач бачить на фото.

Петро ЧЕЧЕЛЮК
(Луцьк)

Слід додати, що ікона допомагає матерям, які страждають від своїх дітей, жінкам, які хочуть народити, та не можуть через проблеми зі здоров'ям.

У суботу, 27 жовтня, о 13:00 відбудеться зустріч Холмської ікони Божої Матері та служіння Акафісту до пресвятої Богородиці на площі біля театру ім. Т. Г. Шевченка. До Свято-Духівського храму святиня прибуває у неділю, 28 жовтня, о 18:00. У цей же час розпочнеться спів Акафісту до пресвятої Богородиці за участю духовенства міста. Під час Богослужіння віруючі матимуть змогу приклонитися до ікони. Перебуватиме вона у нашому храмі до 17:00 вівторка, 30 жовтня.

Запрошуємо всіх православних вірних до Свято-Духівського храму, аби разом поклонитися Холмській іконі Божої Матері!


Немає коментарів:

Дописати коментар