ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

пʼятниця, 5 жовтня 2012 р.

05.10.2012р. Б. / «Щоб подолати "духа розколу і ворожнечі супроти братів", слід поглянути на розп'ятого Христа», - Владика Богдан Дзюрах


4 жовтня в Ялті розпочалася міжнародна конференція «Мистецтво співіснування християн».  Її організувала група «Примирення в Європі», до складу якої входять представники Церков Німеччини, Польщі, Білорусі та України. Від УГКЦ участь у конференції взяв Владика Богдан Дзюрах, Секретар Синоду Єпископів УГКЦ, та о. Ігор Шабан, голова Комісії УГКЦ у справах сприяння єдності християн.
 
Зустріч розпочалася Молебнем про допомогу Святого Духа і Боже благословення для конференції, який очолили представники УПЦ. Відтак до учасників зустрічі звернулися зі словами привітання єпископи різних Церков. Зокрема виступили: Єпископ Німецької Євангельсько-Лютеранської Церкви в Україні Уланд Шпалінгер, Єпископ Римсько-Католицької Церкви в Україні Мар'ян Бучек та Секретар Синоду Єпископів УГКЦ Владика Богдан Дзюрах. Окрім цього, було зачитано привітання від Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Володимира Сабодана, Митрополита Сімферопольського та Кримського УПЦ Лазаря (Швеця) та Апостольського нунція в Україні Архиєпископа Томаса Едварда Галліксона.
 
Владика Богдан  у своєму слові скерував увагу учасників на джерело і основу примирення – Хрест Господній, що є знаком спасіння, знаком розп’ятого і воскреслого Спасителя. Погляд на Хрест Господній, на думку промовця, має дати нам усвідомлення того, що «спасіння і примирення людини з Богом і людей між собою дарував нам Христос, розп’ятий і прославлений у Воскресінні». Секретар Синоду Єпископів пригадав, що про примирення в рамках українського суспільства свого часу говорив великий Митрополит УГКЦ Андрей Шептицький. Так, у своєму Пастирському посланні «Як будувати рідну хату», опублікованому в грудні 1941 року, тодішній Глава УГКЦ писав: «Якщо християнські різні Церкви в Україні мають сповнити завдання: дати українському народові єдність, мусять позбутися того духа розколу і ненависти, який спричинює, що Українець Українцеві ворог. Усі, скільки нас є, мусимо зробити все, що можемо, щоб примиритися і в собі самих побороти духа розколу і ворожнечі супроти братів». За словами Владики Богдана, щоб подолати у собі ненависть, «духа розколу і ворожнечі супроти братів», слід спершу поглянути на розп’ятого Христа, відчути на собі Його погляд, допустити до свого серця Його прощення і милосердя. Лише серце навернене, очищене від упереджень, ненависті і страху та наповнене Божою любов’ю здатне відкритися до ближнього і почати з ним діалог любові, який допровадить до примирення.
 
На думку єпископа, шлях до примирення може виявитися тривалим і важким. Але ним слід іти, доручаючи Богові доповнювати і супроводжувати Своєю благодаттю людські зусилля. Пояснюючи свою тезу, промовець зауважив: «Хлібороб, засіявши свою ниву добірним зерном, «терпеливо чекає на дорогоцінний плід землі» (пор. Як. 5, 7). Ми засіваємо в землю нашого європейського континенту зерна примирення. Щоб наша надія на врожай не була даремною, хотів би побажати всім нам зберігати очі нашого серця скерованими до животворного Хреста Господнього, з якого безнастанно сходять на людство потоки благодаті й примирення, а наші душі підносити у молитві до Отця, від якого єдиного походить "всяке добре давання і всякий звершений дар"».
 
Відтак відбулися виступи головних доповідачів. Професор Мартин Тамке з Німеччини виголосив доповідь на тему «Співіснування християн на Європейському континенті: історія і сучасність», д-р. Олександр Саган, Академія наук України, представив доповідь «Релігійний ландшафт України: суперечності та компроміси», а о. д-р Володимир Ждан, Український католицький університет, говорив на тему «Примирення християн як феномен українського суспільства».
 
Після цього дискусія продовжилася в рамках круглого столу на тему «Бути християнином сьогодні: в пошуках нової ідентичності». Учасники конференції обмінялися баченням актуального стану міжконфесійних відносин в Україні, пригадували як гідний для наслідування приклад примирення, яке свого часу здійснили єпископати Німеччини та Польщі, а також висловлювали побажання щодо продовження діалогу між Церквами в дусі відкритості, щирості й зичливості. Як важливий виклик учасники назвали необхідність поширення заклику до примирення всередині церковних спільнот, щоб усі учні Христові могли сповнити заповіт Христа і щоб дали переконливе свідчення своєї віри перед людьми, далекими від Церкви.
 
На закінчення заходу Владика Богдан подякував його організаторам і учасникам за цінний досвід спілкування в атмосфері щирості та відкритості і за ті зусилля, які вони роблять, підтримуючи ідею примирення живою і дієвою в країнах Центральної та Східної Європи. Висловлюючись щодо теми круглого столу, єпископ наголосив, що найголовніша ідентичність християнина полягає в тому, щоб бути улюбленою Божою дитиною. «Християнин – це людина, яка свідома Божої любові щодо себе і яка готова ділитися цією любов’ю з іншими», – сказав він і додав, що примирення має бути плодом такої Господньої любові. Він рівно ж зауважив, що для ведення діалогу треба не лише хотіти бути почутим другою стороною, а й вміти слухати, що інша сторона говорить про себе і як розуміє саму себе, щоб не проектувати на іншого своїх уявлень, штампів і стереотипів. Врешті, промовець, посилаючись на одного італійського богослова, закликав до «зміни погляду», «зміни серця» та «зміни історії» у процесі міжконфесійного діалогу. «Зміна погляду» означає вчитися дивитися на іншого не як на опонента, конкурента чи навіть ворога, а навпаки – як на брата. «Ми відучилися жити як брати, і в цьому чи не найголовніша наша біда», - зазначив Секретар Синоду Єпископів УГКЦ. «Зміна серця» означає навернення, очищення серця від негативних думок і почувань в стосунку до християн інших конфесій. Натомість «зміна історії» не мала б стосуватися минулого, над яким ми вже не маємо влади і яке можемо лише доручити Богові, а радше майбутнього: ми покликані писати і творити історію не протистояння, а примирення, «бо наш Бог - це не Бог полеміки, а Богом миру», - завершив Владика Богдан.
 
 
Довідка:
Група «Примирення» була створена в 1974 році з ініціативи Німецької Євангельсько-Лютеранської Церкви та Польської екуменічного ради для опрацювання проекту примирення між Польщею та Німеччиною, чиї відносини були обтяжені спогадами про Другу світову війну. У 1996 році ініціатива була розширена завдяки новим учасникам — України та Білорусі. Так виник проект «Примирення в Європі — завдання Церков в Україні, Білорусі, Польщі та Німеччині», який в 1997 році був представлений на Другому європейському екуменічному форумі в м. Грац (Австрія).


Джерело:   Воїни Христа Царя

Немає коментарів:

Дописати коментар