ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

неділя, 18 березня 2012 р.

18.03.2012р. Б. / Біоетичний лабіринт - Принцип пропорційності


Другим принципом біоетики, який визначає справедливість медичного втручання є принцип пропорційності. Він є настільки очевидним, що, здавалося б, немає необхідності говорити про нього. Однак життя показує, що нерідко його порушують, внаслідок чого дії стають морально сумнівними, щоб не сказати - недопустимими.

Принцип пропорційності передбачає, що будь-яке медичне втручання повинно бути – і звідси його назва – пропорційним до ситуації: до хвороби і загроз, що з неї випливають; до психофізичного стану пацієнта і лікаря. На практиці це означає кілька речей. По-перше, засоби і методи діагностики та лікування повинні бути відповідними для існуючих ризиків. Вони не можуть бути занадто слабкими, якщо загроза є серйозною, і не можуть бути настільки ж сильним, якщо загроза невелика. По-друге, побічні ефекти втручання не можуть бути гіршими за хворобу. Тут слід зазначити, що принцип пропорційності є тісно пов'язаний з принципом роботи подвійного ефекту, який визначає умови, що повинні бути виконані, якщо дане втручання тягне за собою також і негативні наслідки. Але це окремі принципи, і розуміння їх дозволяє в даній ситуації звертатися до відповідного з них.

Очевидність принципу пропорційності, свого роду почуття пропорційності, призводить до того, що його легко ігнорують і не враховують. Однак не слід забувати, що наслідки відмови від його дотримання можуть бути дуже серйозними, як в етичному, так і чисто медичному вимірі.

Очевидно, що не слід виривати зуб, який можна почистити і запломбувати. Набагато менш очевидними є рішення у випадку фармакологічної діяльності. Як часто буває так, що пацієнти вимагають призначення антибіотиків, навіть якщо вони не є необхідними. Лікар знає про це, але приписує "для чистого спокою". Одним із ускладнень порушення принципу пропорційності є додаткове ослаблення організму пацієнта, що може привести до наступного, на цей раз більш серйозного захворювання.

Впродовж багатьох останніх років в Європі спостерігається тенденція до надмірного споживання ліків. Значною мірою це явище є результатом великої маркетингової діяльності, яка переконує людей в тому, що майже на кожну хворобу знайдеться таблетка; оскільки слабкі таблетки є гіршими і менш ефективними, бажано відразу ж застосовувати таблетки сильнішої дії. З етичної точки зору, ці реклами є неетичними, оскільки вони не лише вводять людей в оману з приводу дії ліків, але і - що набагато небезпечніше - створюють менталітет, який спричиняє необдумане використання занадто сильних засобів, занадто часто і в надмірних кількостях.

Добрих намірів, добрих в тому сенсі, що хочеться допомогти людині, не вистачає. Такими благими намірами, як говорить прислів'я, вимощена дорога до пекла. Продиктовані ними дії приносять більше шкоди, ніж користі. Реально допомогти можна тоді, коли допомагається з розумом. Більш просунуті технології, продукція і методи загалом не обов’язково задовольняють цю умову. Очевидно, що вони є потрібним там, де цього вимагає ситуація, але все частіше використовуються лише тому, що, як "сучасні", є, нібито, кращими. Здоров'ю найкраще служить те, що йому служить, а не те, що сучасне. Якщо людині потрібний лише вітамін В6, немає сенсу напихати її складними гормональними препаратами. Існують хвороби серця, при яких є потреба агресивного фармакологічного впливу багатьма засобами, існують і такі, де необхідним є втручання хірурга, і, врешті-решт, є такі, де вистачає просто трохи відпочинку і аспірину. Ну, і зменшення ваги та рівня холестерину.

Ось у чому проблема. Сучасна людина схильна вживати таблетки і навіть лягти під хірургічний ніж, щоб бажаний ефект досягнути швидше і, можливо, без власних зусиль. Вона хоче, щоб лікар або фармацевт, відремонтували - легко і швидко - те, що вона сама раніше зламала. Але ці короткі шляхи – шляхи, які ведуть в нікуди. Принцип пропорційності має захищати нас від видимого спрощення, і насправді від нас самих. Інше питання полягає в тому, чи дотримуємося ми його, чи ні.

ks. Piotr Kieniewicz MIC

За матеріалами: Radio Watykańskie
Біоетичний лабіринт – принцип цілісності
Біоетичний лабіринт: Принципи медичної інтервенції
Біоетичний лабіринт – Назвати дитину на ім’я
Біоетичний лабіринт: Питання про суть терпіння
Біоетичний лабіринт: Відколи пацієнт є людиною, відколи людина є пацієнтом?
Біоетичний лабіринт – істина і добро чи моя примха
Біоетичний лабіринт – подвійне обличчя перинатальної медицини
Біоетичний лабіринт – смертна кара


Джерело:  Мандрівники Христа Царя

Немає коментарів:

Дописати коментар