ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

середа, 18 січня 2012 р.

18.01.2012р. Б. / Йорданське водосвяття

«Сам, отже, чоловіколюбче Царю, прийди й нині зішестям Святого Духа, освяти воду оцю» - Чин Великого Водосвяття.

З празником Господнього Богоявління тісно пов’язане Велике, або Йорданське Водосвяття. Український народ з давніх часів прив’язує велику увагу до освяченої йорданської води та зберігає її в своїх домівках, як велику святість.

Велике, або Йорданське водосвяття буває тільки два рази в році: в Навечір’я і на празник Господнього Богоявління. Причина подвійного водосвяття пояснюється в той спосіб, що водосвяття в Навечір’я вважається символом колишнього хрещення оглашенних, яке зазвичай відбувалося перед великими святами, а водосвяття в день празника відбувається в пам’ять про хрещення Ісуса Христа в річці Йордан. Тому перше водосвяття, зазвичай здійснюється в притворі церкви, де колись хрестили оглашених, а водосвяття в день празника буває на ріках, при джерелах чи криницях десь поза церквою.

У переддень Богоявлення Господнього, 18 січня, святкують другий Святвечір. Це день строгого посту – не можна було нічого їсти, доки не вип’єш освяченої води. Як і на перший Святий вечір, готували 12 пісних страв, обов’язково кутю.

У церквах цього вечора освячують воду, яка набуває особливої сили та цілющості. Отож усі обов’язково набирали її в глечики та поспішали додому на Святу вечерю. Господар наливав у миску освяченої води і кропив нею будинок та все господарство, щоб оминало його лихо, робив із воску хрестики на одвірках споруд. Від найдавніших часів Східня Церква уважає освячену йорданську воду за велику святість та приписує їй чудодійну силу у справах душі та тіла. Св. Іван Золотоуст у проповіді на празник  Богоявлення зауважував: «В цей празник  в опівночі всі, зачерпнувши води, приносять її додому і хоронять весь рік… І діється дивне явище: та вода у своїй істоті не псується від довготи часу, але зачерпнута  сьогодні, вона через цілий рік, а часто  два і три роки  є незіпсованою і свіжою».

І сьогодні, щороку в наші домівки приходить священик  благословити помешкання Йорданською водицею, щоб ця вода стала нам: «джерелом нетління, даром освячення, розрішенням гріхів, зціленням недуг, погубою для демонів, для супротивних сил неприступною, ангельської сили сповненою,щоб усі, що черпають і причащаються, мали її на освячення душ і тілес, на зцілення від терпінь і на всякий особливий пожиток» (молитва з Чину Великого Водосвяття).


Джерела: www.ugcc.lviv.ua


Мандрівники Христа Царя

Немає коментарів:

Дописати коментар