ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

неділя, 4 вересня 2011 р.

Зустріч донецької молоді з владикою Андрієм Сапеляком

Наша Церква суттєву увагу в своїй діяльності відводить вихованню молоді. Засвоєння релігійних норм може проводитись в різний спосіб, але найцікавішим є той, що переживається особисто, залишає відбиток в серці та душі. Молодь Донецька мала нагоду отримати власний досвід в цьому складному питанні. Під проводом нашого пароха о. Ростислава Муховського ми здійснили поїздку до духовного центру отців Сілезіян на Дніпропетровщині, а зокрема до владики Андрія Сапеляка.
На власному досвіді ми переконались, наскільки складною та кропіткою є праця з молоддю: необхідно враховувати сучасні інтереси та захоплення підростаючого покоління, вміти їх застосовувати в рамках духовного життя. Але отці та брати вміло використовують досягнення сучасного цифрового світу в своїй роботі – фільми, ігри, словом, все, що викликає зацікавлення в дітей. Ми, власне, стали учасниками проведення квесту (своєрідної гри-пошуку), завдяки якій не тільки краще стали орієнтуватися на місцевості, а й переконалися в засвоєнні вихованцями отців певних релігійних чеснот. І хоча автор цих рядків опинився в команді, що посіла друге місце (з двох наявних команд), все ж таки ми виконали завдання квесту, яке полягало в складанні слова «доброта».
Владика, не зважаючи ні на які складнощі, зумів приділити нам свою увагу. Ця людина вражає… Особисто спілкуючись з Папою Іваном Павлом ІІ, керуючи Малою Семінарією в Римі (яку засновано у Франції), опікуючись громадою українців в Аргентині, він залишився небайдужим до проблем України й до сьогодні. Владика переконаний, що сучасний світ накладаючи своєрідний відбиток на світогляд молоді, все одно залишає місце в ньому для Бога. На його думку, кожна молода людина, так чи інакше шукає віру, духовну основу свого буття, тому завдання Згромадження Салезіян і своє власне він вбачає в залученні молоді на шляхи, що ведуть до Христа. Владика Андрій легко і невимушено спілкувався з нами, повчання та науки в його устах приймали форму батьківських настанов. Жартівлива форма знаходження спільної мови з незнайомими людьми є своєрідним «коником» владики. Проте, «коників» у нього багато: знає п’ять іноземних мов, пише духовні книжки… Закінчив він свою зустріч з нами сподіванням, що молодь сама буде виступати місіонерами та здійснювати євангелізацію між своїми однолітками і друзями та поблагословив кожного з нас. На кінець фото на память про цю знамениту для нас зустріч.
Крім духовної складової нашого візиту (отці нам гостинно запропонували спільну молитву), ми мали можливість поплавати в хвилях славетного Дніпра, а також нам влаштували невеличку екскурсію, нагодували смачним обідом. Так, ми під час нашої поїздки «знайшли доброту». Величезна подяка отцю Василю, отцю Володимиру, та брату Олегу – Салезіянам у Верхньодніпровську за такий щирий гостинний прийом.

Руслан, учасник зустрічі


 Джерело:
 http://ugcc.dn.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=266:2011-08-01-21-13-38&catid=34:news

Немає коментарів:

Дописати коментар