ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

пʼятниця, 15 грудня 2017 р.

15.12.2017р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Апостолом та Євангелієм

Тит.1,15–2,10:  «Даючи самі себе на зразок добрих діл»

І злий приклад, і добрий приклад потягають за собою, знаходять послідовників. Саме тому кажемо, що яблуко від яблуні далеко не котиться, коли бачимо подібні вчинки чи життєві схильності дітей, які були в батьків. Обставини дуже сильно впливають на нас, і тому дуже важливо, щоб ми розуміли, що ми завжди даємо приклад іншим, добрий або поганий. 

Ми ніколи не є нейтральними: ми завжди іншим або вказуємо на Бога або не вказуємо. Тож погляньмо на своє життя: який приклад ми даємо іншим. Якщо ми називаємо себе християнами, але не живемо християнським життям, не чинимо тих діл, які нас закликає робити Христос. Тоді замість того що б проповідувати Господа своїм життям, ми відвертаємо інших від Нього своїм поганим прикладом. Відкиньмо всяке лицемірство, всяку двоєдушність, вказуймо скоріше своїм життям добрий приклад, щоб через нас Христове ім’я не зневажалося серед поган, а навпаки – поширювалась прослава Бога та за нашим прикладом наверталися інші до Нього!

*** 
Лк.20,19-26:  «Віддайте, отже, що кесареве – кесареві, а що Боже – Богові»

Найчастіше згадуємо цю цитату, коли говоримо про пошану до законів, до порядку в державі, в якій живемо, вказуючи на те, що маємо віддати «кесареве кесареві». Але забуваємо, що в цьому ж вірші Господь також каже віддати «Богові – Боже». 

На Літургії ми промовляємо: «Твоє від Твоїх Тобі приносимо». Замислившись над цим, зрозуміємо, що в житті не маємо нічого, що б не було Божим. Усе наше життя від Господа, усі люди, яких зустрічаємо на своїй дорозі, нам дані Богом. Усі обставини – послані від Нього. 

Тому Бог щомиті очікує, щоб ми віддавали Йому наше життя, щоб служили Йому, щоб сприймали все, що відбувається, як нагоду прославити Господа, зробити щось для Його Царства. 

Проте Небесний Отець, оскільки Він досконалий і всемогутній, не потребує нашої прослави чи наших діл. Ні! Це ми потребуємо Його, бо, тільки живучи з Ним, зможемо бути справді щасливими.

+ВЕНЕДИКТ

Джерело:   ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР

15.12.2017р. Б. / Святого пророка Аввакума

Святого пророка Аввакума

Тропар, глас 2: Пророка Твого Аввакума пам’ять, Господи, празнуємо.* Тому молимо Тебе: Спаси душі наші. 

Кондак, глас 8: Провістив ти вселенній від півдня пришестя Боже від Діви, Аввакуме богомовний, і на Божественній сторожі предстоячи почуте від світлоносного Ангела Христове Воскресіння возвістив єси світові, тому весело зовемо тобі: радуйся, пророків світла доброто.

Святий пророк Авакум був з покоління Левії, служив при храмі півцем. Він пророкував за 650 літ до Христа Спасителя. Пророцтво його містить три глави, воно входить до Святого Письма Старого Завіту. Він провіщав захоплення Єрусалиму вавилонянами, звільнення жидівського народу з вавилонської неволі і кару, яка впала на халдейців. Коли Навуходоносор захопив Єрусалим, святий пророк утік до Аравії і повернувся лиш після того, як Навуходоносор залишив місто. По поверненні пророк зайнявся хліборобством. Згідно з переданням, з яким погоджуються і деякі святі отці, він був тим Авакумом, якого Господній ангел переніс аж до Вавилону, до ями з левами, де сидів святий пророк Даниїл (його пам’ять вшановуємо 17 грудня), і саме святий Авакум подав йому обід, який він ніс на поле. Після цього ангел поставив Авакума на те саме місце, звідки його взяв (див. Дан. 14, 33-39).

Помер святий пророк у глибокій старості. Про віднайдення його мощей пише історик Созомент: “За Теодосія Молодшого (408-450), було знайдено мощі пророка Авакума, а невдовзі і пророка Міхея. їх тіла, як я чув, були вказані у видінні сплячому Севену, тодішньому єпископу Елевтерополя. Місце, де знайшли мощі святого Авакума, звалося Кела, або давнє місто Кила. Від того міста за десять стадій розташоване містечко Виратсатія, де знайдено було гріб святого Міхея”.

__________
І. Я. Луцик, "Житія святих, пам'ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає". Львів, Видавництво «Свічадо», 2013

Джерело:    ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР

четвер, 14 грудня 2017 р.

14.12.2017р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Апостолом та Євангелієм

Тит.1,5–2,1:  «Для чистих усе чисте, а для забруднених та невірних немає чистого нічого»

Коли людина одягає темні окуляри, вона бачить світ у темних кольорах. Коли людина одягає окуляри зі збільшеними скельцями, вона починає бачити краще ті чи ті дрібниці, які її оточують. І так само наш світогляд формується за подібними правилами. У народі кажуть, що кут бачення залежить від місця сидіння. Ми бачимо світ не такий, як він є насправді, а через призму нашого сприйняття. Посадіть декілька художників намалювати той самий храм, будинок і кожен зобразить його по-своєму, по-різному. 

Тому Господь каже, що для чистих все чисте. Що ближчими ми стаємо до Господа, очищуємось, то більше в добрих, світлих кольорах ми починаємо бачити світ, з більшою любов’ю і милосердям починаємо ставитись до інших. Коли ж ми самі у пристрастях, гріхах, то більше бачимо через призму цього всіх інших. Як забруднене скло не пропускає світла, так ми через свою забрудненість не бачимо об’єктивно ні себе, ні світу й ні людей. 

Дбаймо про свою духовну чистоту, перебуваймо в Бозі, щоб відбивати всі наступи темряви, а також, щоб являти іншим те світло і ту чистоту, до яких всі ми покликані!

*** 
Лк.20,9-18:  «Один чоловік насадив був виноградник, винайняв його виноградарям і відійшов на довший час»

Виноградник – це як наше життя. Як господар у притчі насадив виноградник, так і Бог дав нам життя. Ми нічим не спричинилися до своєї появи. Бог настільки полюбив нас, що дав нам життя. Це – Божий дар! І, звичайно, як добрий виноградник має рясно родити виноградні грона, так і наше життя – має щедро приносити Богові плоди. 

Але плодоносити зможемо лише тоді, коли всім розумом і серцем зрозуміємо, наскільки великим і незаслуженим даром від Бога є наше життя. І що саме таке життя, яке маємо, з усіма його обставинами – найкраще для того, щоб ми приносили плоди. Бог, як добрий Виноградар, знає, що кожен із нас у цьому житті, у наших конкретних обставинах, може приносити плоди. І Він не вимагає нічого більшого, аніж щоб ми були добрими виноградинами, прищепленими до Виноградини! 

ВЕНЕДИКТ

Джерело:   ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР