ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

середа, 29 березня 2017 р.

29.03.2017р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім читанням Святого Письма (Бт.17,1-9)

Бут.17,1-9:  «Буду їм Богом»

Народи, серед яких жив вибраний народ Божий, були поганами. Вони мали свої вірування, своє розуміння світу, але не знали справжнього Бога – Ягве. 

Лише вибраний народ носив у собі цю спасенну віру в Єдиного Бога, який сам себе йому об’явив. Хоча й серед представників вибраного народу були падіння, віддалення від Бога, але віра в Єдиного Бога, довіра до Нього, яка часом жевріла лише в декотрих із них, проводила народ через будь-які обставини життя. І навіть коли вони не всі були Його народом, Він все одно був їхнім Богом. 

Наскільки для нас важливо усвідомити, що Бог є нашим Господом, що Він дбає, піклується, турбується, а головне – пам’ятає про кожного з нас за будь-яких обставин. Часто ми не можемо повірити й прийняти, що в нас є такий Господь, для якого ми є дуже важливі, дорогі та потрібні. Якби ми це усвідомили – то по-інакшому дивилися б на обставини свого життя і на все своє життя! Якщо ми свідомі, що Господь є нашим Богом, то наше життя, наші близькі, обставини й навіть найтяжчі випробування набувають зовсім іншої ваги! 

+ВЕНЕДИКТ

Джерело:   ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР

29.03.2017р. Б. / Святого мученика Савина; Святого мученика Юліяна; Святого священномученика Олександра, папи Римського

Святого мученика Савина

Тропар, глac 4: Мученик Твій, Господи, Савин * у страданнях своїх прийняв вінці нетлінні від Тебе, Бога нашого. * Мавши бо кріпость Твою, мучителів подолав, * сокрушив і демонів зухвальства безсильні. * його молитвами спаси душі наші. 

Кондак, глас 2: Паросток божественний, нев’янучий цвіт, лоза многоплідна, богоносний Савине, тих, які вірно почитають пам’ять твою, радістю сповни і молися безупинно за всіх нас.

Діялося це за мучителя Диоклетіяна. В єгипетський Тиваїді, в місті Єрмополь, жив ревний християнин на ім’я Савин. На час переслідування він разом з іншими християнами залишив місто і сховався в селі. Однак знайшовся зрадник, який за два золотих показав місце, де переховувався святий, і мучитель Аріян послав воїнів, щоб схопити святого Савина. Воїни, ведучи слугу Божого дорогою з Єрмополя до Антинополя, зустріли мучителя Аріяна і він тут же на місці наказав катувати святого Савина. З його хребта стали дерти пояси, так, що ті звисали аж до землі. Та святий мученик не видав навіть зойку, а молився лишень духом. Тоді один з поган на ім’я Висамвон сказав, що через страх і муки святий втратив глузд і притомність, але, почувши це, Савин голосно сказав: “Я не втратив притомности, душа моя є біля Бога мого, а ваші муки ніщо для мене. Христос більше терпів за нас!” 

Мучитель наказав відпровадити святого до Антинополя. Однак коли він сів на корабель, щоб переправитися на другий бік ріки, корабель навіть не рушив з місця, поки здивований Аріян не вигукнув: “Один є Бог християнський!” Однак, прибувши до Антинополя, Аріян неначе забув про чудо, яке сталося з ним; він наказав поставити святого Савина перед судом, звинуватив його в чарах і присудив палити його тіло смолоскипами, а під кінець велів утопити в ріці Ніл. Тут святий мученик закінчив свій славний земний подвиг. Діялося це близько 305 року. Разом з ним померли мученицькою смертю ще 6 християн. 

__________
У той самий день
Святого мученика Юліяна

Житіє святого мученика Юліяна описує святий Йоан Золотоустий у проповіді, яку він виголосив над гробом мученика в день його празника в Антіохії, у церкві Дафнійського передмістя. Родом з Тарсу, в Киликії, святий Юліян був служителем церкви. В часи переслідування християн за Диоклетіяна його поставили перед судом. Мучитель, мабуть, Маркіян, тримав святого довго у в’язниці, а потім водив його по цілій Киликії та спокушав його різними обітницями, але святий лишень молився Богові і просив про дар витримати до кінця. Тоді Маркіян наказав бити святого жилами, припалювати його боки, а під кінець запхали його в мішок з ядовитими зміями і кинули в море. Хвилі винесли тіло мученика поблизу Олександрії Киликійської, де одна благочестива жінка його чесно поховала. Пізніше святі мощі було перенесено до Англії. 

__________
У той самий день
Святого священномученика Олександра, папи Римського

Святий Олександр був з ряду п’ятим папою і час його правління припадає на 109-119 рр. Згідно з переданням, він навернув у Римі багатьох вельмож, а також начальника міста Гермеса, з жінкою, дочкою, сином і 1250 невільниками, яким після хрещення той дав волю. Довідавшись про те, імператор Гадріян послав з Селевкії до Риму старосту Авреліяна, щоб усіх новонавернених засудити. Авреліян схопив святого Олександра і Гермеса і наказав їх замкнути у в’язниці, начальником якої був чоловік на ім’я Квирин. Святий Олександр навернув у в’язниці того Квирина, оздоровив його дочку Бальбину і охрестив їх разом з 200 в’язнями, яких навчив правд Христової віри. Серед в’язнів були два християни, священики: 81-літній Евантій, котрий вже два роки сидів в тій в’язниці за Христа, і Теодул. Квирин наказав в’язням, щоб вони йшли на волю, але їхні серця палали такою спрагою потерпіти за Христа і спокутувати давні гріхи, що жоден не покинув в’язниці. 

Авреліян, довідавшись про нові навернення, жорстоко закатував Квирина, потім Гермеса і всіх новонавернених. Святого Олександра наказав бити, палити вогнем і шматувати його тіло залізом, так само мучив і святих Евантія і Теодула. А коли їх кинули у палаючу піч, і вогонь навіть не торкнувся їх одежі, тоді Авреліян наказав обох священиків стяти мечем, а святого Олександра заколоти ножами. Свою смерть святі мученики прийняли близько 119 р. Мучитель Авреліян невдовзі захворів на тяжку пропасницю і, з болю відкусивши собі язика, помер. 

__________
І. Я. Луцик, "Житія святих, пам'ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає". Львів, Видавництво «Свічадо», 2013

Джерело:   ДИВЕНСВІТ.КАЛЕНДАР

вівторок, 28 березня 2017 р.

28.03.2017р. Б. / Святих мучеників Агапія, Пуплія, Тимолая, Ромула, двох Олександрів, і двох Діонисіїв

Святих мучеників Агапія, Пуплія, Тимолая, Ромула, і двох Олександрів, і двох Діонисіїв

Тропар, глac 4: Мученики Твої, Господи, * у страданнях своїх прийняли вінці нетлінні від Тебе, Бога нашого. * Мавши бо кріпость Твою, вони мучителів подолали, * сокрушили і демонів зухвальства безсильні. * їх молитвами спаси душі наші. 

Кондак, глас 8: Лик святих мучеників із семи осіб постраждавши сильно за Тройцю божественну, благодаттю погубив множества ворогів мисленних і долучившись духом до хорів умів небесних. Їх молитвами ущедри нас, Чоловіколюбче. 

Діялося це в Кесарії Палестинській. За наказом гонителя Диоклетіяна християн публічно мучили в амфітеатрах і в цирках, пускали на них диких звірів. Тоді-то перед мучителем Урваном стало шестеро юнаків-християн: Пуплій, два Олександри, родом з Єгипту, Тимолай, Ромул, піддиякон з Діосполя, і Діонисій з Фінікії. Вони визнали, що є християнами і хочуть постраждати за святу віру. Урван наказав їх кинути до в’язниці, де до них приєднався Агапій з Гази і його слуга Діонисій єгиптянин. Всі вони перетерпіли тяжкі муки, а під кінець їх було стято мечем. Сталося це близько 305 р. 

__________
І. Я. Луцик, "Житія святих, пам'ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає". Львів, Видавництво «Свічадо», 2013

Джерело:   ДИВЕНСВІТ.КАЛЕНДАР